Загальнопрофесійні вимоги до особистості бібліотекаря

Складне за структурою та багатоаспектне за змістом професійна якість бібліотекаря – знання книги – явище міжнаукового порядку. Воно включає цілий цикл документознавчих дисциплін: книгознавство та історію книжки, бібліотечні бібліотеки, бібліотечні фонди та каталоги, основи інформатики, теорію документальних комунікацій. Сюди по суті входить і історія світової літератури. Знання цих наукових дисциплін виробляє вміння орієнтуватися в потоці літератури та документації з урахуванням інформаційних потреб конкретних організацій та груп читачів, а також особливостей документів, оцінювати їх ідейну спрямованість, наукову, практичну та художню цінність, здійснювати оперативний пошук інформації із залученням вітчизняних та зарубіжних довідкових та бібліографічних видань і, зрештою, поєднати книгу з читачем, а читача - з книгою. При цьому, як зазначав відомий російський бібліотекар і бібліотекознавець А. А. Покровський, знання книги бібліотекарем відрізняється від знання читача, що все перечитав: "Бібліотекар читає книгу не так, як інший читач; не просто віддається книзі, не просто зачитується романом, а завжди цінує книгу і приміряє її до справи: зазначає у себе в голові (а ще краще на папері, у записнику або на окремих листочках, на полях бібліотечного каталогу) свій висновок про цю книгу — наскільки вона гарна та потрібна, наскільки цікава та доступна, кому та у яких випадках її рекомендувати, для чого”.
У бібліотекаря вміння спілкуватися, комунікабельність стає професійно необхідною якістю. У бібліотечному процесі можна виділити дві нерозривно пов'язані підсистеми: змістовну, що розкриває закономірності формування та задоволення інформаційних запитів, знання різноманіття типів читачів, психологопедагогічних методів обслуговування читачів та комунікативну. При цьому перша ніби занурена в другу.
Сутність, специфіка, функції професійного спілкування бібліотекаря з читачами найвиразніше проявляються у таких напрямах обслуговування читачів: документно-інформаційному (обслуговування абонентів документами та бібліографічною інформацією); педагогічному (організація цілеспрямованого виховного на читачів, характер їх читання); рекреаційному (організація дозвілля, відпочинку, розваги відвідувачів бібліотеки).
У зв'язку з цим виділяються такі види професійної взаємодії бібліотекаря з читачами, як інформаційне, педагогічне та ін. Основним предметом спілкування бібліотеці є книга (документ). Залежно від її специфіки (художня, педагогічна, медична тощо) змінюються спрямованість і характер обслуговування читачів у бібліотеках різних типів і, отже, зміст спілкування з читачами. Не маючи прямих контактів з читачами, багато бібліотечних фахівців беруть участь у комунікативному процесі опосередковано: складаючи бібліографічні описи творів друку, організовуючи фонди, каталоги, створюючи покажчики, виконуючи замовлення з МБА, вимоги на літературу з книгосховищ тощо. Об'єктом їхньої праці є документи, використання яких є цілям задоволення читацьких запитів.
На інтенсивність, динаміку, характер спілкування бібліотекаря з читачами впливають організаційно-технологічні, матеріально-технічні, психофізіологічні та інші умови, за яких здійснюється процес бібліотечного обслуговування. Проте вони є визначальними. Формальні та змістовні характеристики спілкування, рівень культури взаємин із читачами більшою мірою обумовлені особливостями професійної спрямованості особистості бібліотекаря, системою його професійно-моральних установок та норм, ціннісних орієнтацій, якими він керується у бібліотечній діяльності.
Важливою якістю бібліотекаря є готовність до спілкування (психологічна готовність, обумовлена ​​індивідуально-типологічними особливостями особистості), тобто потреба в соціальних контактах, легкість їх встановлення, хороше емоційне самопочуття на всіх етапах спілкування, професійна готовність, що виражає прагнення бібліотекаря до співробітництва та встановлення оптимальних взаємин із читачами. Звідси — принцип попередньої поваги, ставлення, орієнтоване особистість читача, його інтереси. Таке ставлення відкриває перспективу розвитку особистості читача, надає спілкуванню бібліотекаря з читачем сенсу взаємного збагачення. І ще один п; :гнцип - відповідальність за включеність читача через книгу, через читання у різноманітні внутрішні та зовнішні зв'язки зі світом у всіх його проявах.
Для продуктивності спілкування істотне значення має здатність відгукуватися переживання іншого. Цим досягаються співробітництво, співтворчість. Вміння спонукати читача мати свою думку, допомогти її виробити, стимулювати думку читача, його власне ставлення до прочитаного — важлива якість бібліотекаря.
Реалізуючи комунікативну функцію, бібліотекар повинен мати високу педагогічну майстерність (особливо в публічних та навчальних бібліотеках). Однак і в спеціальних бібліотеках воно проявляється у диференційованому підході до різних категорій читачів, обліку особливостей їх інформаційних запитів. Педагогічна майстерність має у бібліотечній професії особливу спрямованість і тісно пов'язана з такою професійною рисою, як бажання допомогти читачеві. Якщо бібліотекар — людина байдужа, якщо в процесі спілкування з читачами у неї виникає почуття роздратування, нудьги, апатії, то професія обрана помилково.
Критеріями бібліотечної комунікативної компетентності є: 1) наявність інтересу до читача, позитивне встановлення на нього; 2) вміння розуміти почуття читача та визначати його позиції у взаємодії з бібліотекарем; 3) комунікабельність та контактність; 4) толерантність у спілкуванні з читачем; 5) орієнтація у ситуації стратегії на читача; 6) наявність комунікативних умінь і навичок (виступати перед аудиторією, організовувати спілкування читачів у бібліотеці, вести ділові бесіди, продуктивно вирішувати конфліктні ситуації та ін.).