Подібно до того як бібліотечна справа не могла б успішно розвиватися, не спираючись на новітні дані бібліотекознавства, бібліотекознавство не може ефективно просуватися в пізнанні бібліотечної справи, не використовуючи в якості основ свого розвитку величезні за своїм обсягом пласти знань, пов'язаних з методологією, методикою і організацією наукового дослідження.
Методологія бібліотекознавства
У світовій науці практично немає розбіжності думок щодо фундаментального значення методології для всякої наукової дисципліни, для будь-якого наукового дослідження. Що ж стосується змісту поняття "методологія", то тут існує ли досить багато позицій. Так, у вітчизняному бібліотекознавстві багато десятиліть домінувала точка зору, згідно з якою методологія науки - це принципи матеріалістичної діалектики, а також марксистсько-ленінська теорія пізнання досліджує закони розвитку наукового знання в цілому. У зарубіжному бібліотекознавстві капіталістичних країн з цього приводу висловлюється протилежна думка. Згідно їй, методологію бібліотекознавства становить "гуманістичний нематеріалізм", тобто різновид ідеалізму. Існують і проміжні підходу, проте в принципі вони нічого не змінюють у дихотомії "матеріалізм - ідеалізм".
Наукова методика бібліотекознавства
До методології значною мірою примикає і сукупність відомостей, яку прийнято позначати за допомогою поняття "наукова методика бібліотекознавства".
Метод (шлях, спосіб дослідження) - це система правил і прийомів підходу до вивчення явищ і предметів бібліотечної справи, спосіб досягнення наукової мети, рішення наукової задачі, певний образ дій, спрямований на отримання відповідних результатів у пізнанні або на практиці, нарешті, це прийом теоретичного дослідження будь-якої проблеми, що виходить із знання закономірностей бібліотечної справи та досліджуваного предмета, процесу, явища.
Організація бібліотекознавчого дослідження
Під поняттям "організація бібліотекознавчого дослідження" мається на увазі деякий мінімум дій вченого (колективу вчених), спрямованих на досягнення заздалегідь визначених в основному результатів конкретного наукового дослідження в межах якого-небудь прийнятного інтервалу часу.