Загальнопрофесійні вимоги до особистості бібліотекаря

В основі підготовки бібліотекарів лежать два фундаментальні принципи: I) принцип цілісності бібліотечної професії, що передбачає формування єдиного фундаменту професійних знань та умінь; 2) принцип диференціації бібліотечної професії, основу якого спеціалізація бібліотекарів. Ще на початку XX ст.

К. І. Рубінський сформулював такі загальні вимоги: "Бібліотечний персонал повинен мати великі знання, велику досвідченість, не меншу, ніж персонал педагогічний; він повинен мати не тільки загальну освіту, не тільки педагогічну підготовку, не тільки знання того, що потрібно читати, що корисно читачеві і що буде для читача витраченою працею, але повним знанням бібліотечної справи, знанням науки, яка займається його вивченням».
Сучасна теоретична та практична підготовка бібліотекарів ґрунтується на чотирьох блоках наукових дисциплін: суспільно-гуманітарному, загальнонауковому, загальнобібліотечному та спеціальному. Всі блоки обслуговують потреби особистості бібліотекаря, що розвивається, його бібліотечної практики, яка виступає системоутворюючим стрижнем професійної підготовки, інтегруючи всі її компоненти. Бібліотечна професія ґрунтується на філософсько-соціологічному, культурологічному та наукознавчому осмисленні бібліотечної справи як підсистеми суспільства, як складного феномена культури.
Визнання бібліотечної діяльності як полідисциплінарного комплексу вимагає не просто епізодичного залучення даних деяких "небібліотечних" наук і розширення крутих загальнонаукових дисциплін, що вивчаються бібліотекарями, а органічного зв'язку їх з бібліотекознавством. Бібліотекар, крім професійної, має здобути гуманітарну та загальнонаукову освіту. Воно включає широкий спектр наук, насамперед філософію, теорію та історію світової та вітчизняної культури, політологію та політекономію, соціальну психологію та педагогіку, іноземні мови. Поширення гуманістичних ідей та гуманітарних методів у професійне бібліотечне знання спрямоване на подолання технократичного стилю мислення, формування загальної культури бібліотекаря. Ці знання необхідні через те, що значна частина коефіцієнта корисної дії бібліотекаря обумовлена ​​не вузькопрофесійною підготовкою, яке особистісними якостями. Гуманітарна, широка культурологічна підготовка виховує у бібліотекаря здатність критично сприймати і переробляти різноманіття точок зору на розвиток суспільства та культури та виробляти переконання, необхідні для плідної практичної діяльності. Це особливо важливо ще й тому, що характерною особливістю сучасного наукового знання є швидке старіння інформації за різкого зростання її обсягу.
Загальний розвиток, культура методологічного мислення, здатність бібліотекаря оперативно включати знання у контекст своєї діяльності дозволять йому вирішити протиріччя між зростаючим потоком документальної інформації та обмеженими можливостями бібліотекаря включити її до змісту свого читання. З іншого боку, роль гуманітарного знання у ідейному, світоглядному і методологічному вихованні бібліотекаря, а й у фундаментальної, професійної підготовки надзвичайно важлива. На основі знання загальних закономірностей розвитку культури, соціології, психології тощо бібліотекар пізнає культурний розвиток різних верств населення, їх духовних потреб, факторів формування читацьких інтересів, їх диференційованого задоволення, визначає принципи та методи залучення населення читання, користування бібліотеками, виховання культури читання.
Гуманітарної спрямованості бібліотечної професії не чуже природничо і прикладне, наприклад, технічне, знання. Загальновизнано, що бібліотекарі повинні бути універсально освіченими людьми, що будь-який "крен" у їхній спільній освіті шкідливий. Діяльність бібліотекарів у бібліотеках певного типу (технічних, медичних, сільськогосподарських та інших.) з обслуговування певного контингенту читачів об'єктивно змушує їх легко і швидко орієнтуватися у питаннях спеціальної галузі, помічаючи можливі зв'язки їх із питаннями інших спеціальностей. Загальнонаукова підготовка бібліотекаря повинна сприяти придбанню ним знань, необхідних для якіснішого засвоєння специфіки відносин "бібліотекар-абонент", "бібліотекар-документ", "документ-абонент". Тільки за цієї умови він зможе виконувати роль організатора читання фахівців.
Однак існують маловивчені зв'язки між науково-практичною областю, що обслуговується, і бібліотечною діяльністю, їх взаємовплив і взаємозалежність. Щоб виявити та усвідомити специфіку бібліотечної діяльності, треба вийти за межі бібліотекознавства та почати серйозне вивчення предметної галузі, що обслуговується, галузевого документального потоку, професійних потреб та інформаційної поведінки фахівців. Замкнутістю бібліотечної професії пояснюється і її мала сприйнятливість досягнень суміжних галузей — соціології, психології, наукознавства і навіть інформатики.
Разом з тим, якщо пов'язувати перспективи розвитку бібліотек із безперервною освітою людей, створенням умов для самореалізації особистості, стають очевидними дві взаємопов'язані обставини. Бібліотекар повинен активно вбирати і з метою використовувати результати наукових досліджень у різних галузях знання. Але одночасно він матиме найцінніші відомості про інформаційну поведінку людей, затребуваність суспільством документованого знання, кращі шляхи та засоби передачі нової інформації, розширюючи тим самим сферу впливу бібліотеки як соціального інституту. Різносторонню підготовку бібліотекарі здобувають на основі спеціальної освіти, у процесі подальшої роботи в бібліотеці, спілкування з читачами, безперервного самоосвітнього читання.
У узагальненому вигляді можна бібліотечну професію віднести до типу "людина - документ - людина" або в бібліотечних термінах "бібліотекар - документ - читач".
Сучасний бібліотекар — професіонал-посередник між інформаційними ресурсами або системою документованих знань і людьми, які їх потребують. Бібліотекар здійснює соціально-комунікаційну діяльність у процесі роботи з читачами на основі обміну соціальною інформацією у документованій та недокументованій формах.
Це спілкування може бути як безпосереднім, так і опосередкованим (через документ, довідково-бібліографічний апарат, технічні засоби комунікації). Основний зміст бібліотечної професії становлять взаємини бібліотекаря з книгою та читачем. Завдання бібліотекаря - найкраще зрозуміти і задовольнив інформаційні запити читачів. Для цього він повинен добре знати книги та читачів. Таким чином, поряд із широкою суспільно-гуманітарною та загальнонауковою бібліотекарю необхідна підготовка книгознавча (документознавча) та читачезнавча. Відомий американський бібліотекознавець Д. X. Шира так визначив сутність цієї загальнопрофесійної риси бібліотекаря: "Знання книг і знання людей, тобто знання бібліотечних фондів і джерел комплектування, а також вміння поставити себе на місце читача, зрозуміти його потреби, - ось фундамент , на якому лежить будівля бібліотечного обслуговування".