Політика як чинник зовнішнього середовища
Політичне та державний устрій суспільства справляє визначальний вплив на розвиток бібліотечної справи. Органи державної жавної влади визначають цілі, завдання та основні параметри розвит ку бібліотек. Сформована в країні система законодавчих та нормативно-правових актів, традиції по відношенню до бібліотек визначають напрямок їх діяльності та перелік послуг, що надаються.
Держави, в яких домінують демократичні принципи устрою суспільного життя, пропонують велику свободу в діяльності бібліотек. У таких країнах вона обмежується тільки законодавчо закріпленими принципами загальнолюдської моралі, такими, як заборона на пропаганду війни, расизму, інших форм насильства і т.п. Держава забезпечує діяльність бібліотек та сприяє їх розвитку. З одного боку, в особі вищих органів влади держава бере на себе відповідальність за реалізацію права кожного громадянина на бібліотечне обслуговування, формування та забезпечення умов збереження фондів, підготовку і перепідготовку кадрів, розвиток матеріально-технічної бази бібліотек, забезпечення гарантованого рівня оплати праці їх працівників. З іншого боку, держава гарантує громадянам право на отримання, зберігання і поширення повної, достовірної та своєчасної інформації про діяльність державних органів, громадських об'єднань, про політичну, економічну, культурну та міжнародного життя, стан навколишнього середовища.
Дані підходи до взаємодії між бібліотекою та суспільством, як правило, знаходять відображення в конституції країни та інших законодавчих актах. Так, у ряді статей Конституцій Російської Федерації та Республіки Білорусь закріплені положення про свободу доступу громадян до різних видів інформації. Ці конституційні норми лягли в основу низки законів, у тому числі закону про культуру, інформатизації, мовою, збереженні історико-культурної спадщини, бібліотечній справі та інших, і є правовою базою для розвитку бібліотек. Незважаючи на те що дані закони прийняті відносно недавно, їх положення знайшли розвиток у ряді підзаконних актів та нормативно-регламентуючої документації. Найбільш значимими серед них є положення та інструкції, прийняті на рівні Міністерства культури, а також інших міністерств відомств, що регламентують порядок створення і ліквідації бібліотек, розвиток бібліотечної мережі, порядок користування бібліотеками і забезпечення збереження їх фондів. У країнах СНД склалася система міждержавних та національних стандартів у галузі бібліотечної справи, спрямована на стандартизацію та уніфікацію термінів, визначень, форм, методів і результатів діяльності бібліотек.
Для здійснення політики в галузі бібліотечної справи держава в структурі органів законодавчої, виконавчої та судової влади створює підрозділи для роботи в даному напрямку. Ці органи влади формуються в результаті прямих виборів чи інших демократичних процедур, що дає можливість бібліотекам впливати на характер прийнятих ними рішень.
Тоталітарні режими, навпаки, прагнучи активно використовувати потенціал бібліотек в своїх цілях, жорстко регламентують напрями їх діяльності, склад фондів та порядок їх використання населенням. Історії людства відомі факти політичного вандалізму по відношенню до бібліотек. Найбільш яскравими прикладами цього можуть служити спалення фашистами книг з бібліотек у центрі Берліна, численні політичні чистки фондів в Радянському Союзі, дії ісламських фундаменталістів. Подібні події завдали непоправної шкоди не тільки бібліотечної справи, але і світовій культурі. Використання бібліотек в якості одного з інструментів тоталітарного режиму викликає неприязнь до них з боку більшості населення, що в період зміни суспільного ладу завдає істотної моральний і матеріальний збиток бібліотекам. Так, після зміни влади в колишніх соціалістичних країнах Центральної та Східної Європи намітився різкий відтік з бібліотек читачів, що розглядають бібліотеки як оплот комуністичної ідеології. Бібліотекам довелося докласти чимало зусиль, щоб довести свою суспільну корисність і повернути відвідувачів в читальні зали.