Main content

Характеристика бібліотечних фондів, матеріально-технічної бази, кадрів

Однією з найдієвіших інформаційних систем у галузі книговидання та книгорозповсюдження є національна система "Books in print" ("Книга в наявності та друку"). Ця система планує у 1996 р. створення спеціального видавництва, бази даних про нові книги, випуск та розповсюдження каталогів у книжковому варіанті та в електронній формі.

Відсутність економічного механізму, що захищає інтереси бібліотек, руйнування системи їх книгопостачання (ліквідація книготоргів, приватизація бібліотечних колекторів і книжкових магазинів), що подорожчала, призвели до скорочення загального обсягу надходжень новинок, зниження можливостей бібліотек у задоволенні читацького попиту. Так, лише за чотири роки (1990-1994) книжкові фонди скоротилися більш ніж на 90 млн. томів. В результаті зменшилася книгозабезпеченість населення з 7,8 тома (1985 р.) до 7,1 тома (1994 р.) на одного жителя, а в містах — з 6,8 до 6 томів.

Незбалансованість між читацьким попитом та бібліотечними фондами призводить до зниження числа читачів та зростання незадоволеного попиту. Порівняно з 1990 р. 1996 р. кількість читачів скоротилася більш ніж на 16 відсотків, а книговидача зменшилася відповідно на 50 млн. томів. Велике занепокоєння викликає спад читацької активності у дітей та молоді, у вільному часі домінує телебачення.

Надзвичайно важлива та перспективна робота із залучення до масових бібліотек робітників, селян, молоді, особливо значної за чисельністю групи осіб середнього віку з освітою не вище 7—8 класів. Представники цієї частини населення, дуже слабко залученої до користування бібліотеками, нерідко не сформували в себе стійкої потреби у книзі та бібліотеці.

Звичайно, причини тут не лише бібліотечні. Діяльність бібліотек та зростання читачів не можна відривати від процесів, що відбуваються у соціально-економічній сфері суспільства. Зменшення кількості читачів багато в чому пояснюється переходом до ринкових відносин, коли змінюються спосіб життя людей, їхні ідеали, цінності, орієнтації, інтереси. Не можна не відзначити і зростання повного та часткового (прихованого) безробіття. Зрештою, треба враховувати і те, що в країні старіє населення, смертність перевищує народжуваність. Відзначається останнім часом збільшення відвідуваності бібліотек обумовлено стихійністю і некерованістю процесу розвитку книжкового ринку, запровадженням нових навчальних програм у освітніх установах, необхідністю підвищення кваліфікації і перекваліфікації перед загрозою безробіття, зростанням цін на видавничу продукцію.

Якісне бібліотечне обслуговування, ефективне використання фондів значною мірою залежить стану матеріально-технічної бази бібліотечної справи. Зараз більшість бібліотек відчуває дефіцит будівель та приміщень. Приблизно 3/4 масових бібліотек не мають читальних залів, більше половини масових бібліотек розміщуються на площі до 30 квадратних метрів, що в 5 разів менше за середню норму, понад 85% міських бібліотек розміщено у непристосованих приміщеннях.

Серед основних питань, пов'язаних із перетворенням бібліотек на справжні центри інформаційного забезпечення, є питання оснащення їх комп'ютерною, копіювально-розмножувальною технікою, а також застосування телекомунікаційних засобів зв'язку та використання мікроформ зберігання документів. Технічна політика в бібліотечній справі має бути спрямована насамперед на подолання нерівномірності та некомплексності технічного оснащення бібліотек, що склалася, на всіх рівнях бібліотечної структури — від спільних технологічних операцій усередині окремих бібліотек, бібліотек, що утворюють ті чи інші об'єднання (ЦБС), бібліотек одних і тих самих відомчих. мереж, бібліотек різних мереж до бібліотечної системи країни.

У разі, коли одні технологічні операції всередині бібліотеки, одні бібліотеки всередині мережі оснащені новою технікою (наприклад, ЕОМ, телетайпами, ксероксами та ін.), інші, технологічно пов'язані з нею, не забезпечені нею, не можна досягти ефекту в роботі. Більше того, закладені в новій техніці потенційні можливості інтенсифікації бібліотечних процесів в умовах реалізуються лише частично чи зовсім не реалізуються. Інакше висловлюючись, потрібне не пристосування діючих технічних засобів і технологій, а перехід до принципово нової, системної технології, де бібліотечні процеси пов'язані один з одним у діапазоні від рядової бібліотеки до бібліотечної системи в цілому.

Якісне перетворення бібліотечних ресурсів, насамперед оновлення матеріально-технічної бази та впровадження нової інформаційної технології, висувають нові вимоги до бібліотечних кадрів та залежать від них. Переклад бібліотечної справи на інтенсивний шлях розвитку багато в чому залежить від того, наскільки сам бібліотекар рівнем свого професійного розвитку підготовлено застосовувати досягнення науковотехнічного прогресу, реалізувати його результати у бібліотечній технології, організації бібліотечного процесу.

Серйозною проблемою залишається рівень кваліфікації кадрів, особливо у масових бібліотеках. Загалом менше 17% бібліотечних працівників мають вищу бібліотечну освіту, 41,6% немає спеціальної підготовки. Найбільш незадовільний склад кадрів у сільських бібліотеках, де вищу освіту мають лише 6% працівників, вищу бібліотечну – 3,2%, середню бібліотечну – 44%. Для порівняння: у публічних бібліотеках США 70% співробітників є фахівцями бібліотечної справи, у бібліотеках вузів та коледжів – 95, у шкільних – 82, у спеціальних бібліотеках – 77%, причому скрізь, за винятком шкільних бібліотек, переважають фахівці вищої бібліотечної кваліфікації.

Важливою проблемою бібліотечної справи є плинність кадрів, що становить від 18 до 40%. Підвищення якості бібліотечних кадрів виражається насамперед у випереджаючих темпах підвищення їх загальноосвітнього та професійно-кваліфікаційного рівня порівняно з кількісним збільшенням бібліотечних працівників. Для забезпечення сучасних та перспективних потреб у підготовці кадрів та підвищенні їхньої кваліфікації повинні враховуватися типовидова специфіка різних бібліотек, функціональна спеціалізація бібліотечної діяльності, а також загальні вимоги підготовки до роботи в умовах автоматизованих інформаційно-бібліотечних технологій. Особливого значення набувають безперервність роботи з підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів, цілісність і збалансованість усієї її системи.