Характеристика бібліотечних фондів, матеріально-технічної бази, кадрів

Однією з найдієвіших інформаційних систем у галузі книговидання та книгорозповсюдження є національна система "Books in print" ("Книга в наявності та друку"). Ця система планує у 1996 р. створення спеціального видавництва, бази даних про нові книги, випуск та розповсюдження каталогів у книжковому варіанті та в електронній формі.

Відсутність економічного механізму, що захищає інтереси бібліотек, руйнування системи їх книгопостачання (ліквідація книготоргів, приватизація бібліотечних колекторів і книжкових магазинів), що подорожчала, призвели до скорочення загального обсягу надходжень новинок, зниження можливостей бібліотек у задоволенні читацького попиту. Так, лише за чотири роки (1990-1994) книжкові фонди скоротилися більш ніж на 90 млн. томів. В результаті зменшилася книгозабезпеченість населення з 7,8 тома (1985 р.) до 7,1 тома (1994 р.) на одного жителя, а в містах — з 6,8 до 6 томів.

Незбалансованість між читацьким попитом та бібліотечними фондами призводить до зниження числа читачів та зростання незадоволеного попиту. Порівняно з 1990 р. 1996 р. кількість читачів скоротилася більш ніж на 16 відсотків, а книговидача зменшилася відповідно на 50 млн. томів. Велике занепокоєння викликає спад читацької активності у дітей та молоді, у вільному часі домінує телебачення.

Надзвичайно важлива та перспективна робота із залучення до масових бібліотек робітників, селян, молоді, особливо значної за чисельністю групи осіб середнього віку з освітою не вище 7—8 класів. Представники цієї частини населення, дуже слабко залученої до користування бібліотеками, нерідко не сформували в себе стійкої потреби у книзі та бібліотеці.

Звичайно, причини тут не лише бібліотечні. Діяльність бібліотек та зростання читачів не можна відривати від процесів, що відбуваються у соціально-економічній сфері суспільства. Зменшення кількості читачів багато в чому пояснюється переходом до ринкових відносин, коли змінюються спосіб життя людей, їхні ідеали, цінності, орієнтації, інтереси. Не можна не відзначити і зростання повного та часткового (прихованого) безробіття. Зрештою, треба враховувати і те, що в країні старіє населення, смертність перевищує народжуваність. Відзначається останнім часом збільшення відвідуваності бібліотек обумовлено стихійністю і некерованістю процесу розвитку книжкового ринку на Росії, запровадженням нових навчальних програм у освітніх установах, необхідністю підвищення кваліфікації і перекваліфікації перед загрозою безробіття, зростанням цін на видавничу продукцію.

Якісне бібліотечне обслуговування, ефективне використання фондів значною мірою залежить стану матеріально-технічної бази бібліотечної справи. Зараз більшість бібліотек відчуває дефіцит будівель та приміщень. Приблизно 3/4 масових бібліотек не мають читальних залів, більше половини масових бібліотек розміщуються на площі до 30 квадратних метрів, що в 5 разів менше за середню норму, понад 85% міських бібліотек розміщено у непристосованих приміщеннях.

Серед основних питань, пов'язаних із перетворенням бібліотек на справжні центри інформаційного забезпечення, є питання оснащення їх комп'ютерною, копіювально-розмножувальною технікою, а також застосування телекомунікаційних засобів зв'язку та використання мікроформ зберігання документів. Технічна політика в бібліотечній справі має бути спрямована насамперед на подолання нерівномірності та некомплексності технічного оснащення бібліотек, що склалася, на всіх рівнях бібліотечної структури — від спільних технологічних операцій усередині окремих бібліотек, бібліотек, що утворюють ті чи інші об'єднання (ЦБС), бібліотек одних і тих самих відомчих. мереж, бібліотек різних мереж до бібліотечної системи країни.

У разі, коли одні технологічні операції всередині бібліотеки, одні бібліотеки всередині мережі оснащені новою технікою (наприклад, ЕОМ, телетайпами, ксероксами та ін.), інші, технологічно пов'язані з нею, не забезпечені нею, не можна досягти ефекту в роботі. Більше того, закладені в новій техніці потенційні можливості інтенсифікації бібліотечних процесів в умовах реалізуються лише частично чи зовсім не реалізуються. Інакше висловлюючись, потрібне не пристосування діючих технічних засобів і технологій, а перехід до принципово нової, системної технології, де бібліотечні процеси пов'язані один з одним у діапазоні від рядової бібліотеки до бібліотечної системи в цілому.

Якісне перетворення бібліотечних ресурсів, насамперед оновлення матеріально-технічної бази та впровадження нової інформаційної технології, висувають нові вимоги до бібліотечних кадрів та залежать від них. Переклад бібліотечної справи на інтенсивний шлях розвитку багато в чому залежить від того, наскільки сам бібліотекар рівнем свого професійного розвитку підготовлено застосовувати досягнення науковотехнічного прогресу, реалізувати його результати у бібліотечній технології, організації бібліотечного процесу.

Серйозною проблемою залишається рівень кваліфікації кадрів, особливо у масових бібліотеках. Загалом у Росії менше 17% бібліотечних працівників мають вищу бібліотечну освіту, 41,6% немає спеціальної підготовки. Найбільш незадовільний склад кадрів у сільських бібліотеках, де вищу освіту мають лише 6% працівників, вищу бібліотечну – 3,2%, середню бібліотечну – 44%. Для порівняння: у публічних бібліотеках США 70% співробітників є фахівцями бібліотечної справи, у бібліотеках вузів та коледжів – 95, у шкільних – 82, у спеціальних бібліотеках – 77%, причому скрізь, за винятком шкільних бібліотек, переважають фахівці вищої бібліотечної кваліфікації.

Важливою проблемою російської бібліотечної справи є плинність кадрів, що становить від 18 до 40%. Підвищення якості бібліотечних кадрів виражається насамперед у випереджаючих темпах підвищення їх загальноосвітнього та професійно-кваліфікаційного рівня порівняно з кількісним збільшенням бібліотечних працівників. Для забезпечення сучасних та перспективних потреб у підготовці кадрів та підвищенні їхньої кваліфікації повинні враховуватися типовидова специфіка різних бібліотек, функціональна спеціалізація бібліотечної діяльності, а також загальні вимоги підготовки до роботи в умовах автоматизованих інформаційно-бібліотечних технологій. Особливого значення набувають безперервність роботи з підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів, цілісність і збалансованість усієї її системи (від загальноросійської до низової ланки).

Російська Федерація має у своєму розпорядженні розвинену систему середніх і вищих навчальних закладів, які готують бібліотекарів, доповнюваної інститутами, факультетами та курсами підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. Система загалом динамічно розвивається: відкриваються нові факультети, спеціальності та спеціалізації, змінюються навчальні плани та програми. Однак у країні не створено цілісну систему безперервної бібліотечної освіти. Поки можна говорити лише про сукупність навчальних заходів, які проводяться державними та іншими організаціями. Не вирішено проблему узгодження навчальних планів та програм вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, а також систем підготовки та підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів.