Main content

Види універсальних бібліотек

Як науково-методичний та координаційний ценгр бібліотечної системи регіону ПРО виконує науково-дослідну роботу в властивих їй галузях наукового знання (бібліотекознавство, краєзнавча бібліографія, історія книги, соціологія читання та ін.); організовує розробку наукових основ бібліотечної справи в регіоні, коригування загальнодержавних документів, "прив'язку" їх до умов та особливостей свого регіону; організовує спостереження, отримання достовірної і об'єктивної інформації про бібліотечні процеси на його території; здійснює оцінку і системний аналіз одержуваної інформації, виявляє причини, що зумовлюють характер протікання бібліотечних процесів; забезпечує в установленому порядку органи управління інформацією, отриманою під час здійснення бібліотечного моніторингу; розробляє прогнози розвитку бібліотечної справи в регіоні; готує рекомендації, спрямовані на подолання негативних і підтримку позитивних тенденцій, доводить їх до органів управління і влади.

ПРО здійснює організацію та координацію вивчення передового досвіду, впровадження їх результатів у практику масових бібліотек, підготовку і видання методичних посібників і рекомендацій, підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів. ПРО забезпечує координацію і кооперацію діяльності всіх бібліотек регіону, як центральна бібліотека регіону несе відповідальність за формування і функціонування єдиної регіональної бібліотечної системи.

Залежно від рівня науково-технічного потенціалу регіону (структури промислового виробництва, мережі наукових установ та навчальних закладів, чисельності та складу наукових працівників і фахівців) і мережі спеціальних бібліотек та органів науково-технічної інформації ПРО можна умовно розділити на три групи. Першу групу утворюють бібліотеки, що функціонують в найбільших обласних і крайових центрах з великою мережею наукових і проектних організацій, розвиненими галузями народного господарства, високою концентрацією інженерно-технічних працівників, студентів, мережею спеціальних бібліотек різних відомств і організацій, з наявністю центральних територіальних галузевих бібліотек і органів науково-технічної інформації. До другої групи належать ПРО великих обласних центрів з менш розвиненою мережею науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів, переважним розвитком промислових підприємств, зі значною мережею спеціальних бібліотек по вузьких галузях, які не мають територіальних галузевих бібліотек і органів науково-технічної інформації. ПРО третьої групи знаходяться в містах середньої величини, сюди ж відносяться новостворені ПРО. Науковців серед фахівців тут трохи, чисельність ІТП невелика, мережа спеціальних бібліотек розвинена слабо.

Наведене угруповання дозволяє простежити певну диференціацію завдань ПРО. Так, якщо ПРО першої групи особливу увагу звертають на формування і використання літератури з загальнонаукових, міжгалузевим і комплексним проблемам і міждисциплінарним зв'язкам, то для ПРО другої групи характерна велика універсальність при формуванні фондів і орієнтація на обслуговування читачів-інженерно-технічних працівників, вчителів, діячів культури, студентів і учнів. ПРО третьої групи виступають в якості бібліотечно-інформаційного центру обслуговування всіх груп населення регіону і застосовують форми і методи, характерні і для спеціальних бібліотек. Таким чином, можна зробити висновок: чим ширше мережа спеціальних бібліотек регіону, тим вже функції ПРО в задоволенні узкопредметних інформаційних запитів науковців та фахівців і разом з тим більш значна її роль як координаційного бібліотечного центру.