Соціальна сутність бібліотеки

Термін "бібліотека" походить від гр. "bibliotheke", оскільки слово "biblion" по-грецьки означає "книга", a "theke" - "сховище". Зміст цього поняття трактувалося представниками різних шкіл далеко не однозначно і змінювалося разом зі зміною уявлень про місце і Ролі бібліотеки в житті суспільства. До цих пір фахівці не прийшли до загального висновку про сутність бібліотеки. Навпаки, кількість визначень терміна в кінці XX - початку XXI століття ще зросла. Полісемія Термін "бібліотека" є об'єктивною реальністю сьогоднішньої науки, що знайшло відображення в останніх випусках енциклопедичних видань, які визначають бібліотеку, використовуючи, як правило, три-чотири дефініції.

Спочатку акцент робився на ідеї збереження книг, адже слово "бібліотека", як ми зазначали вище, означає "книгосховище". Визначення бібліотеки як книгосховища зберігалося аж до 30-х, а в окремих випадках - 50-х років минулого століття. У різних мовах це поняття до цих пір "включає і цей сенс", відображаючи, таким чином, "найдавніше уявлення про сутність і соціальне призначення бібліотеки" (Ю. Н. Столяров).

З кінця XVIII в. під бібліотекою розуміють також збори книг. Вперше в російській бібліотекознавстві дане розуміння, згідно з дослідженнями Ю. Н. Столярова, було зафіксовано в 1785 році. Завдяки висловлювань таких відомих учених, як М. М. Лісовський, Н. А. Рубакін, А. А. Покровський, Л. Б. Хавкіна, це тлумачення отримало широке поширення і знайшло відображення в словниках та енциклопедіях. Розуміння бібліотеки як "упорядкованого, систематизованого зібрання книг та інших видів документів" збереглося до наших днів і зафіксовано в ряді міжнародних та національних документів.

Разом з тим починаючи з середини XX ст. в професійному свідомості на зміну поданням про бібліотеку як архітектурній споруді певного профілю або зборах книг стало приходити уявлення про неї як про заснування. Таке розуміння відбилося в довідкових, навчальних та офіційних виданнях. Однак тип даної установи і основні напрями його діяльності визначалися фахівцями далеко не однозначно. Найчастіше бібліотеку називали установою "освітнім", "освітнім", "культурним", "ідеологічним" або поєднує в собі одночасно кілька перерахованих характеристик.
У 1950-ті роки бібліотека вважалася освітнім закладом, О. С. Чубар'яном сфера її діяльності представлялася дещо ширше: він розглядав бібліотеку як культурно-освітня установа. Пізніше він же став характеризувати її вже не тільки як культурнопросветітельное, але і як науково-допоміжне установа. У середин ^ ,1970-х років вчений назвав бібліотеку ідеологічним і науково-інформаційним закладом.

Автори термінологічного стандарту узагальнили погляди О. С. Чубар'яна і визначили бібліотеку як "ідеологічний, культурно-просвітницьке та інформаційне установа". Ця дефініція набула широкого поширення і в уточненому вигляді була законодавчо закріплена в положенні "Про бібліотечну справу в СРСР". В тодішньому термінологічному словнику бібліотека визначалася вже як "ідеологічний, культурно-просвітницьке та науково-інформаційна установа". У першій половині 1980-х років автори енциклопедичного словника "Книгознавство" віднесли бібліотеку до установ культури, але тут же уточнили: "... що виконує ідейно-виховну, освітню, інформаційну, культурно-освітню та інші завдання". В середині 1990-х років бібліотека в першу чергу трактувалася як інформаційна установа. Таке розуміння статусу стало офіційним, тобто було зафіксовано в ряді юридичних документів.

Однак визначення бібліотеки тільки як установи далеко не повністю охоплює все різноманіття явища. Бібліотеками називають також структурні підрозділи установ, підприємств та організацій, особисті зборів громадян. Наприкінці XX століття лунали висловлювання фахівців, що "бібліотека як установа - всього лише окремий випадок бібліотеки, причому кількісно ця частина найменша". Адже бібліотекою є і окрему установу, і комплекс таких установ (централізована бібліотечна система), і його частина (наприклад, пункт бібліотечного обслуговування, бібліобус), і особисте зібрання документів, і структурний підрозділ організації чи підприємства. Так, з існуючих приблизно 11,5 тис. бібліотек Білорусі (не рахуючи особистих) самостійними установами є менш 200. Таким статусом володіють тільки найбільші республіканські (та й то не всі), а також обласні бібліотеки і ЦБС.

Основну ж масу складають бібліотеки шкіл, технікумів, вузів та інших навчальних закладів, промислових підприємств, організацій та установ, структурними підрозділами яких є.

Ще наприкінці 1960-х років Ю. М. Столяров прийшов до висновку, що отримав розвиток у його подальших роботах, про те, що бібліотека - це система, що складається з чотирьох взаємопов'язаних елементів: бібліотечного фонду, контингенту читачів, бібліотечного персоналу та матеріально-технічної бази. Дана точка зору набула широкого поширення і визнання фахівців.

Погляди на бібліотеку як систему знайшли відображення у вузівському підручнику, одним з авторів якого є В. В. Скворцов. Однак якщо, за Ю. Н. Столярову, "бібліотека - це документапьно-комунікаційна система ... сутність якої полягає в забезпеченні принципової можливості з'єднання (зв'язку, комунікації) між документом і користувачем", то В. В. Скворцов вважає, що " бібліотека - це інформаційна система, що надає в розпорядження суспільства сконцентровані в ній інформаційні ресурси ". В. І. Терьошин, як захисник педагогічної місії бібліотеки, доводить, що "будь-яка бібліотека - це педагогічна система".

На думку А. І. Остапова, що є прихильником когнітивного підходу, бібліотека представляє собою "особливий когнітивно-компенсаторний механізм (ККМ), що забезпечує заповнення бракуючих індивіду, групі і суспільству знань знаннями з бібліотечної пам'яті". Немає єдності серед дослідників і в трактуванні основного ознаки, що характеризує бібліотеку. Її сутність представники різних шкіл визначають, грунтуючись на складі фонду, способи і особливості його використання, характеристиці приміщень, цілях і завданнях діяльності та ін На протязі вже більше трьох десятиліть, згідно з визначенням ЮНЕСКО, бібліотека - це "незалежно від її назви будь-яка організована колекція друкованих книг та періодичних видань чи будь-яких інших документів ".