Інформаційні потреби
Найдавнішим і основним способом отримання інформації є безпосереднє спостереження за зовнішнім середовищем. Від об'єктів зовнішнього світу людина за допомогою органів почуттів отримує певні сигнали, які перетворюються в його мозку в нооінформацію. Отриманою таким чином інформації може бути достатньо для здійснення діяльності щодо задоволення потреби. Однак якщо її недостатньо або отримання відомостей утруднено по ряду причин, то суб'єкт може або відмовитися від досягнення поставленої мети, або продовжити пошук іншим шляхом, наприклад за допомогою спілкування з іншими індивідами. Особисте про; шніе, особливо за допомогою усного мовлення, є найдавнішим і найбільш поширеним способом передачі інформації між індивідами. Якщо отриманої в процесі спілкування інформації буде достатньо, то суб'єкт приступить до здійснення діяльності по задоволенню потреби. При її недоліку суб'єкт може звернутися до штучно створеним інформаційним системам.
Виникнення і розвиток штучних інформаційних систем безпосередньо пов'язано з удосконаленням раніше існуючих і появою нових видів діяльності, що, в свою чергу, вимагає більшого обсягу інформації. Всезростаючі ІП послужили на певному етапі розвитку людства основою для виникнення нового виду діяльності - інформаційної, однією із складових частин якої є бібліотечна.
Людством здавна створювалися громадські інститути, які здійснюють збір, зберігання і поширення різних видів документів. На думку Ю. Н. Столярова, вони все генетично сягають бібліотеці. Бібліотеки збирають, зберігають та надають користувачам документи, що відображають сукупність накопиченого людством інформаційного потенціалу. Ця інформація є основою для розвитку освіти, науки, культури, промислового виробництва. Іншими словами, задоволення значної частини ІП сучасного суспільства здійснюється за допомогою бібліотек.
На відміну від своїх прабатьків сучасна людина не потребує інформації про місце, де пасеться стадо бізонів, про знаряддя полювання на них і т. п. Його більше цікавлять адресу продовольчого магазину, споживчі характеристики продукту (співвідношення жирів, білків, вуглеводів та ін), способи приготування їжі та сервіровки столу. Якщо наші предки в основному отримували інформацію безпосередньо з навколишнього середовища і від своїх родичів, то сучасний житель планети найчастіше звертається до різних видів документів: адресним довідників; відомостями, надрукованим на упаковці товару; газетним і журнальним статтям; енциклопедіями, електронних баз даних та ін.
Інформацію можна отримати також за різними комунікаційним каналам, але в кінцевому рахунку вона буде грунтуватися на документальних джерелах, що зберігаються в бібліотеках.
Так як основну масу продуктів харчування людство отримує нині не безпосередньо з природного середовища, а в результаті промислового виробництва, то потреби індивіда в їжі ведуть до виникнення потреб у сільськогосподарських знаряддях, технічних засобах для виробництва машин, енергії, необхідних для створення та використання відповідної техніки, і т. д. Їх задоволення, в свою чергу, веде до появи потреби в інформації, необхідної для організації аграрної діяльності, виробництва, виробництва засобів виробництва, переробки, транспортування, зберігання та продажу продуктів харчування, підготовки фахівців для відповідних галузей діяльності. Основним джерелом цієї інформації виступає бібліотека.
В умовах товарного виробництва для отримання індивідом необхідного продукту недостатньо самого його наявності. Процес споживання, тобто задоволення потреби, можливий тільки після акту купівлі-продажу, який базується на товарно-грошових відносинах.
Це означає, що для отримання необхідного товару суб'єкт повинен обміняти його на результати своєї власної праці, виражені в натуральній або грошовій формі. Необхідність постійно брати участь в процесі суспільного виробництва з метою обміну результатів своєї діяльності на результати діяльності інших людей веде до професіоналізації і відповідно виникненню професійних ІП, задоволення яких неможливо без використання ресурсів бібліотек.
Організація суспільного виробництва базується на певній соціальній, політичній та економічній структурі суспільства, його моральних цінностях, культурі, мистецтві, літературі та інших атрибутах духовного життя. Задоволення духовних потреб людини, так само як і матеріальних, вимагає певної інформації, пов'язаної з функціонуванням відповідних структур, змістом і створенням духовних цінностей, підготовкою фахівців, і змушує суб'єкта звертатися до послуг бібліотеки.
Таким чином, саме потреба в інформації для здійснення різних видів діяльності послужила першопричиною створення бібліотеки як соціального інституту, а задоволення постійно зростаючих і мінливих інформаційних потреб стало головною метою її функціонування. Задоволення інформаційних потреб за допомогою бібліотек є обов'язковою умовою для здійснення різних видів діяльності сучасної людини, пов'язаних з виробництвом і споживанням предметів матеріальної і духовної культури.
З моменту виникнення у людини інформаційної потреби він починає оцінювати всю надходить до нього інформацію, розділяючи її на релевантну і нерелевантні. Створений в довготривалій пам'яті образ служить тим еталоном, з яким порівнюється вся надходить інформація. Якщо вона відповідає даному еталону, то вважається релевантною і заноситься в певну зону пам'яті. Вся інша інформація вважається нерелевантною.