Різноманіття і єдність уявлень про соціальні функції бібліотеки

У світовому библиотековедении існує безліч думок про соціальні функції бібліотеки. Вони варіюються від прагнення до чіткої постановки та вирішення проблеми до ототожнення соціальних і технологічних.

Спочатку мали місце погляди, згідно з якими головна функція бібліотеки полягала в зберіганні книг і т. п. документів. Звідси і старогрецька назва бібліотеки: ЬіЬІЇоіЬеке ( гр. biblion - книга, theke - сховище), тобто книгосховище. Згодом вони зазнали такі глибокі зміни, що ніде у світі поняття "бібліотека" не зводиться до книгохранилищу.

Особливо інтенсивно уявлення про соціальні функції бібліотеки розвивалися в другій половині XX ст., що пов'язано з наростанням ролі інформаційного чинника в житті людства.

Багато десятиліть у вітчизняному библиотековедении панувала концепція, згідно якої суспільна роль бібліотеки зводилася до виконання таких чотирьох функцій: ідейно-воспигатеяьная (ідеологічна), культурно-освітня, інформаційна, гедоническая (hedone - насолода). Нині у зв'язку з деідеологізацією бібліотечної теорії і практики вона втратила своє значення в частині, що стосується ідейно-виховної роботи.

У зарубіжному библиотековедении досить поширена думка, що бібліотека виконує такі функції, як: інформаційна, культурна, рекреаційна (лат. Recreatio - відновлення), тобто сприяє відновленню інтелектуальних сил людини, витрачених у процесі праці.

Єдність більшості нинішніх концепцій соціальної ролі бібліотеки полягає в тому, що явно або неявно, в більшій чи меншій мірі увага акцентується на виконання бібліотекою інформаційної функції, хоча є й інші ознаки спільності.