Еволюція поглядів бібліотекознавців
Розробка основних принципів діяльності бібліотек, як і інших установ соціальної сфери, з перших років радянської влади і на всьому протязі її існування здійснювалася в руслі марксистсько-ленінської ідеології і пов'язувалася з класовою боротьбою пролетаріату. Проголошення В. І. Леніним принципу партійності бібліотечної справи ряд фахівців датує 1905 роком і пов'язує з його статтею "Партійна організація і партійна література", де зазначено, що "видавництва і склади, магазини і читальні, бібліотеки і різні торгівлі книгами - все це має стати партійним, підзвітним".
Вчення стало методологічною основою для розробки його послідовниками принципу партійності у діяльності бібліотек. Ідея партійності стосовно до бібліотек отримала розвиток в роботах. Керуючись цим ленінським принципом, вона розглядала бібліотечну роботу в якості виховного процесу, що визначає ідеологічний характер радянської бібліотеки як установи нового, соціалістичного типу.
Вимагалось від бібліотечної роботи "чітко ідеологічного змісту", пропаганди комуністичних ідей. Однак у перші роки радянської влади далеко не всі "працівники культурного фронту" були їх прихильниками. В деякій мірі це пояснюється тим, що більшовики поки ще не повністю контролювали діяльність всіх організацій та установ. У багатьох культурно-освітніх установах працювали есери, меншовики, "інші антирадянські і несвідомі елементи", які відкрито заявляли, що культурно-просвітня діяльність повинна носити позакласовий характер, і протидіяли "більшовизації" бібліотек.
Теорія принципів діяльності бібліотек
У сучасній науці терміном "принцип" (лат. principium - начало, основа) позначають "основне вихідне положення якої-небудь теорії, вчення, науки, світогляду, політичної організації". Вивчення та розробка принципів діяльності є обов'язковими елементами будь-якої науки. Без чіткого визначення вихідних положень розвиток якої б то не було теорії та відповідної їй сфери практичної діяльності, в тому числі бібліотекознавства та бібліотечної діяльності, неможливо. Відсутність однозначного трактування принципів діяльності позбавляє бібліотеки орієнтирів як в області формування інформаційних ресурсів, так і при організації обслуговування користувачів.
Визначати принципи діяльності бібліотеки необхідно з урахуванням її сутності як соціального інституту. Вище ми зазначали, що її місія полягає в збиранні та поширенні в просторі і в часі документів з метою задоволення інформаційних потреб користувачів. Для її виконання бібліотеці слід керуватися певною системою цінностей, що сформувалася у зовнішньому середовищі.
Основні характеристики принципів діяльності бібліотек
Використання загальнолюдських цінностей як основи діяльності бібліотек має багату історію. Вони лежали в основі поглядів ряду фахівців дореволюційній Росії на призначення бібліотек. Так, Л. Б. Хавкіна в роботі "Книга і бібліотека" писала, що бібліотека "закладає фундамент загальнолюдської культури". У радянський період у діяльності бібліотек панував принцип комуністичної партійності, але багато фахівців розглядали загальнолюдські цінності як частина цього принципу. У пострадянський період за повернення бібліотек до загальнолюдських цінностей виступили М. Я. Дворкіна, Л. А. Демешко, І. В. Лукашов, В. І. Харламов та ін. Визнання загальнолюдських цінностей як основи діяльності бібліотек зафіксовано в низці міжнародних документів, законодавчих актів окремих країн, у тому числі в Законі Республіки Білорусь "Про бібліотечну справу в Республіці Білорусь".
Загальнолюдські цінності, що становлять найбільш високий ціннісний рівень, філософи все частіше стали виділяти в другій половині XX ст. Більшість дослідників пов'язують їх з явищами планетарного характеру. Людство давно прагнуло виробити загальні для всіх цінності в духовній сфері. Кожна релігія, ідеологія, політична партія, філософські та художні школи пропонували свої систему цінностей, які претендували на визнання найбільш правильними і відповідно повинні були поширюватися на все людство.
Бажання нав'язати іншим свою правоту і "ощасливити" приєднанням до єдино вірною і правильною ідеєю стало основною причиною немислимих за своєю жорстокістю та масштабами акцій по винищенню людей в ім'я нібито "світлої ідеї" - багать середньовічної інквізиції і сучасних терористичних актів релігійних фанатиків, фашистських крематоріїв і комуністичних концтаборів, локальних і світових війн, переслідувань вчених, письменників, поетів, художників, музикантів.