Main content

Наукова методика бібліотекознавства

Цінність методу досить велика. Не випадково у вітчизняному та зарубіжному бібліотекознавстві традиція його використання становить близько століття. Опитування у всіх його видах, насамперед, являє собою незамінне джерело відомостей про об'єктивні процеси бібліотечної справи та їх відображенні у суспільній свідомості. Іноді без опитування неможливо вирішити основні завдання досліджень. Так, наприклад, не можна обійтися без нього, якщо необхідно дослідити якесь масове соціальне явище: ставлення тієї чи іншої аудиторії до якої-небудь книзі, ставлення населення країни до бібліотечної справи, бібліотеці, читання і т.д. Опитування дозволяє отримати різноманітні масові відомості про конкретні факти, процеси, явища, що представляють інтерес для дослідника, в тому числі про мотиви, плани, орієнтаціях і т.д. Часом відомості з деяких питань можна виявити і зареєструвати тільки за допомогою опитування, іноді ж перевага віддається цьому методу тому, що інші більш трудомісткі. Цінність методу опитування полягає ще і в тому, що він являє собою важливий канал "зворотного зв'язку", використовуючи який, бібліотекарі можуть успішно коригувати свою діяльність.

Опитування як метод бібліотекознавчого дослідження вимагає високої наукової кваліфікації дослідника в цій галузі. При аналізі та інтерпретації результатів опитування необхідна гранична об'єктивність вченого.

Сучасний контент-аналіз (аналіз змісту) - це складна і розвинена сукупність засобів вивчення різних видів людської комунікації, її природи, динаміки, явного або прихованого змісту, а також самих людей, залучених в процес комунікації. Основне призначення методу - вивчення змісту і форми повідомлення (усного, письмового, електронного), автора повідомлення, аудиторії, що сприймає його, результатів впливу змісту на аудиторію. Коротше, контент-аналіз дає відповідь на питання: хто говорить? що говорить? кому говорить? з яким результатом говорить?

Сутність цього якісно-кількісного методу можна звести до того, що у повідомленні (сукупності повідомлень, публікацій) виділяють необхідні з точки зору дослідження смислові одиниці, які називаються одиницями спостереження.

Потім визначають частоту їх вживання, співвідношення різних елементів повідомлення один з одним у межах одного документа або їх сукупності і т.д. На основі такого аналізу робляться висновки, що підтверджують або спростовують гіпотезу, висунуту на початку дослідження. Метод дає можливість виявляти закономірності або властивості змісту комунікації, які не можна встановити традиційними методами аналізу документів.

Контент-аналіз - важливий засіб вирішення наукових і практичних проблем бібліотечної справи. В тій чи іншій формі він традиційно утворює інтегральний елемент повсякденного бібліотечної професійної діяльності. Він використовується при відборі літератури, предметизації, класифікації, систематизації, анотуванні, пошуку інформації. У процесі керівництва читанням застосовують різновид методу, яка в зарубіжній літературі отримала назву "консультативний контентаналіз".

Емпатія (перенесення, вживання, вчувствованіе, перевтілення, ідентифікація) - це уявне ототожнення якостей однієї людини (скажімо, суб'єкта пізнання) з характером і досвідом іншого. Досить часто цей метод розуміється лише як специфічний ознака процесів художньої творчості та сприйняття мистецтва. Насправді він являє собою також і один з необхідних і важливих методів бібліотечної теорії і практики.

Якщо говорити про бібліотекознавстві як науці, то необхідно відзначити, що істотною і важливою стороною бібліотекознавства є наукова творчість як різновид творчості взагалі, включаючи художнє. Без творчості в бібліотекознавстві була б неможлива генерація нових ідей. Як творчому процесу бібліотекознавства повинен бути притаманний метод емпатії. З цієї позиції метод емпатії - загальнонаукових метод, і тут він віднесений до частнонаучного тому, що не отримав ще загальнонаукових масштабів застосування.