Наукова методика бібліотекознавства
Особливе значення моделювання в бібліотекознавстві набуває завдяки появі і широкому розповсюдженню персональних комп'ютерів. Це та інші технічні та теоретичні засоби дозволяють застосовувати метод модельного уявлення і дослідження об'єктів і процесів для вирішення більш складних наукових завдань бібліотекознавства. Проте в цілому можливості моделювання в бібліотечній справі використовуються далеко не повністю.
Прогнозування (передбачення, пророкування) - це ціла сукупність досить різних спеціальних наукових методів дослідження перспектив розвитку якого-небудь явища, переважно з кількісними оцінками і з зазначенням більш-менш визначених строків зміни цього явища.
Пізнавальне значення методів прогнозування в бібліотекознавстві важко переоцінити. Воно дозволяє з високим ступенем ймовірності заглянути в майбутнє і заздалегідь формувати політику в галузі бібліотечної справи, бібліотечної освіти і т.п.
Структурно-функціональний метод являє собою в загальному випадку системне дослідження явищ і процесів як структурно розчленованої цілісності, в якій кожен елемент структури має певне функціональне призначення.
У бібліотекознавстві структурно-функціональний підхід полегшує вивчення елементів, що входять в ціле. З його ж допомогою поглиблюється і пізнання бібліотечної справи як цілого. Уявити собі бібліотечна справа як цілісну систему, елементи і частини якої пов'язані пізнаних закономірностями, значить зробити величезний крок у пізнанні природи і сутності об'єкта бібліотекознавства. Одним із прикладів застосування методу в бібліотекознавстві є монографія Ю. Н. Столярова "Бібліотека: Структурно-функціональний підхід" (1981), де бібліотека представлена у вигляді чотириелементних цілісної системи.
Класифікація - це розподіл предметів будь-якого роду (наприклад, інформації) на взаємопов'язані класи згідно небудь істотних ознаками, властивим предметів даного роду і відрізняє їх від предметів інших родів.
При цьому кожен клас займає в вийшла системі певний постійне місце і, у свою чергу, може ділитися на підкласи. Різновидами методу класифікації є типізація, систематизація, предметизація та інші, всі вони грають важливу роль в бібліотечній теорії та практиці.
Володіння цим методом - найважливіший показник загальної та професійної культури, а також логічності мислення всякого бібліотечного фахівця. Більше того - нездатність мислити термінами методу класифікації означає професійну непридатність. Деякі напрямки бібліотечної теорії та практики за своєю суті є чисто класифікаційними.
Класифікація - надзвичайно широка область практичної бібліотечної діяльності, життєво важлива для кожної бібліотеки і бібліотечної справи в цілому. Одночасно це фундаментальна проблема бібліотекознавства, яка вимагає її безперервного дослідження у зв'язку з наростанням обсягу і зміною інформації, що накопичується в бібліотеках.
Цитування - це метод наукометричних досліджень, спрямованих на формування оцінки наукової діяльності, побудова історико-структурних моделей науково-технічного прогресу, виявлення перспективних тенденцій розвитку науки, встановлення значимості публікацій, заснований на аналізі бібліографічних посилань в інформаційних потоках науки.
Цей порівняно новий метод наукового дослідження, що оформився на початку 60-х рр.. під керівництвом Ю. Гарфілда, директора Інституту наукової інформації (США), має важливе значення для бібліотечної теорії і практики. Так, в бібліотекознавстві з його допомогою можна досить точно визначити напрямки, теорії, концепції, бібліотекознавців, які займають лідируюче положення в світовому бібліотечному співтоваристві.
Широкі можливості застосування методу цитування і в бібліотечній практиці. Так, наприклад, в процесі комплектування на основі методу цитування практично безпомилково можна визначити найбільш цінні видання і, отже, успішно вирішити проблему вибору їх з безлічі публікацій на одну і ту ж тему.