Main content

Наукова методика бібліотекознавства

Порівняння органічно входить у всю теорію і практику бібліотечної справи. Жоден навіть саме найпростіше поняття бібліотекознавства не можна утворити, не звернувшись до цього прийому. Порівняння застосовується також у тих випадках, коли визначення поняття неможливо або не потрібно. Порівняння символів - це один з найважливіших процесів, які здійснюються ЕОМ при пошуку інформації в електронних каталогах бібліотек. Метод порівняння в бібліотекознавстві отримав настільки широке застосування, що на його основі тут за останні 2-3 десятиліття склався розділ, який називається порівняльним бібліотекознавства.

Спостереження - це навмисне і цілеспрямоване сприйняття дійсності, обумовлене конкретним завданням дослідження. Метод вивчає предмети та явища в тому вигляді, в якому вони існують в природних умовах і доступні безпосередньому сприйняттю суб'єкта пізнання.

У бібліотечної теорії та практиці використовуються майже всі відомі варіанти спостереження. Застосовуються безпосередні та непрямі спостереження, прості і бере участь (включені), періодичні (повторювані через певні проміжки часу) і неперіодичні (проводяться нерегулярно, а в міру необхідності), переривані (коли реєстрація досліджуваних явищ проводиться через рівні проміжки часу) і безперервні, суцільні і несуцільні. У бібліотечній справі можливе застосування та самоспостереження (інтроспекції). У всіх випадках від бібліотекаря вимагається, щоб він володів умінням чітко вести спостереження за явищем, фіксувати властивості і ознаки, що мають цінність з точки зору проведеного дослідження.

У бібліотекознавчих дослідженнях спостереження виконує три основні функції. Перша і найважливіша полягає в тому, що воно забезпечує ту емпіричну інформацію, яка необхідна як для постановки нових проблем і висунення гіпотез, так і для подальшої їх перевірки. Друга полягає в перевірці таких гіпотез і теорій, яку не можна здійснити за допомогою експерименту. Трег функція спостереження полягає в тому, що в його термінах здійснюється зіставлення результатів, отриманих у ході теоретичного дослідження, перевіряються їх адекватність і істинність.

Експеримент (перевірка, досвід, проба) - метод пізнання, за допомогою якого в контрольованих і керованих умовах досліджуються явища дійсності. Це науково поставлений досвід, цілеспрямоване вивчення викликаного дослідником явища в точно враховуються умовах, коли є можливість стежити за ходом зміни явища, активно впливати на нього за допомогою цілого комплексу засобів і відтворювати це явище при необхідності щоразу, коли в наявності ті ж самі умови.

Експеримент пов'язаний з методом спостереження, але не тотожний йому. Експеримент - дуже дієва форма наукового дослідження, що дозволяє побачити те, що приховано в глибині явища.

У бібліотекознавстві використовуються багато різновиди експерименту. Це уявний (теоретичний) експеримент, пошуковий, модельний експеримент на ЕОМ, якісний, кількісний експерименти. Одним з типових прикладів застосування методу є великомасштабні експерименти в ряді регіонів країни, коли перед введенням централізації мережі масових бібліотек були апробовані різні схеми і варіанти створення централізованих бібліотечних систем.

Моделювання - це метод дослідження об'єктів пізнання на їх моделях, тобто на умовних образах, схемах або фізичних конструкціях, аналогічних досліджуваного об'єкта, із застосуванням методів аналогії і теорії подібності при проведенні експериментів і обробці їх даних. Таким чином, це метод, при якому вивчається не сам об'єкт, а його зображення (відображення) у вигляді моделі, але результати дослідження переносяться з моделі на об'єкт.

Моделювання стає не тільки одним з засобів відображення явищ і процесів бібліотечної справи, але і критерієм перевірки наукових знань, здійснюваної безпосередньо або за допомогою встановлення відносини розглянутої моделі до іншої моделі або теорії, незаперечність якої вважається практично обгрунтованою. Вживане в єдності з іншими методами, воно служить поглибленню пізнання, його руху від відносно бідних інформацією моделей до моделей, повніше розкриває сутність досліджуваних бібліотечних об'єктів.