Основні риси інформаційного суспільства

Як ми зазначали, виникнення, становлення та розвиток бібліотеки нерозривно пов'язані з розвитком цивілізації. У XX в. переважали теорії, що базуються на періодизації суспільного розвитку з урахуванням способу виробництва і форм власності. У відповідності з вченням К.Маркса і Ф.Енгельса в історії людства відомі п'ять суспільних формацій: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична і комуністична. Дане вчення було методологічною основою для всіх соціально-гуманітарних наук, у тому числі і бібліотекознавства. Оцінка історії, сучасного стану і моделювання перспектив розвитку різних суспільних інститутів в радянський період здійснювалися з позицій марксистсько-ленінської філософії.

Крах радянської політичної системи викликав до життя нові підходи до розгляду основних етапів розвитку суспільства. З економічної точки зору в науковій літературі сьогодні виділяють доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне та інформаційне суспільство. Таким чином, поряд з трьома етапами розвитку суспільства виділений особливий, четвертий його етап - інформаційне суспільство.

Інформаційне суспільство також расматривается як якісно новий етап цивілізаційного розвитку людства та представники технологічного підходу. На думку прихильників даної точки зору, не тип державного устрою, спосіб виробництва або форма власності є головними відмітними ознаками того чи іншого етапу розвитку суспільства, а його технологічне пристрій, який і визначає спосіб життя і діяльності людей. Тому історія людства - це закономірна послідовність технологічних революцій, "радикальна зміна домінуючого в суспільстві технологічного укладу, який, у свою чергу, визначається засобами і способами організації суспільного виробництва та життєзабезпечення суспільства".

Технологічний рівень розвитку суспільства нерозривно пов'язаний з його інформаційним забезпеченням. А.І. Рокити довів, що в основі кожної технологічної революції лежить інформаційна революція, яка і створює необхідні умови для переходу суспільства на якісно новий рівень технологічного розвитку.

Інформаційний підхід до історії розвитку цивілізації передбачає розгляд основних етапів розвитку суспільства через призму інформаційних революцій. Його представники виділяють шість основних таких революцій. Перша інформаційна революція в людському суспільстві пов'язана з появою мови і членороздільної мови, друга - з виникненням писемності. Книгодрукування стало основою Третя інформаційна революція, а четверта, що почалася в XIX в., Викликана винаходом і усе більш широким застосуванням нових засобів комунікації. П'ята інформаційна революція почалася в 50-і роки XX в. і пов'язана з використанням в суспільному житті засобів обчислювальної техніки. Розгортається на наших очах процес інформатизації суспільства дослідники розглядають "як нову социотехническими революцію, інформаційну основу якої становить шоста інформаційна революція, результатом якої стане формування на нашій планеті нової цивілізації - інформаційного суспільства".

Першими ідеологами концепції формування інформаційного суспільства як закономірної стадії розвитку цивілізації вважають зарубіжних вчених Д. Белла, К. Кояма, І. Мартіна, Й. Масуда, Ф. Машлупа і Е. Тофлера. Початок же розвитку цієї теорії поклав американський економіст Ф. Машлуп. Проаналізувавши інформаційний сектор економіки США, він в першій половині 1960-х років розробив економічну теорію інформації і ввів у науковий обіг термін "інформаційне суспільство". Слідом за ним Р. Лейн висунув ідею "суспільства знання" і визначив основні його особливості. Французький соціолог А.Турен позначив новий формується лад як особливу "програмоване" суспільство. На початку 1970-х років ряд концепцій нового суспільства, що розвивається був висунутий вченими Японії, США, Канади, Франції та інших країн. Ці концепції розкривають інформацію в якості основної рушійної сили суспільства, від якої залежать спосіб матеріального виробництва, соціальний устрій і форми духовного виробництва.