Main content

Класифікація бібліотек

В основі побудови будь-якої класифікації лежать властивості розглянутих об'єктів. Ми вже відзначали, що для бібліотеки характерно безліч ознак. Виходячи з положень системного підходу, їх можн0 розділити на дві групи, які визначаються зовнішнім і внутрішнім середовищем.

Кожен з елементів зовнішнього середовища бібліотеки виступає в якості підстави для виділення одного або декількох класифікаційних ознак. У числі найважливіших елементів зовнішнього середовища, генеруючих класифікаційні ознаки, необхідно назвати суспільство в цілому і держава, що визначає форми власності, механізм установи та фінансування його інститутів, адміністративно-територіальний поділ та інші атрибути діяльності бібліотек.

Серед найбільш значущих ознак класифікації бібліотек, що визначаються зовнішнім середовищем, нерідко називають їх соціальне (суспільне) призначення. Грунтуючись на соціальне призначення бібліотек, яке полягає у задоволенні інформаційних потреб користувачів, можна виділити три роди бібліотек: загальні, спеціальні та особисті.

Бібліотеками, що задовольняють спільні інформаційні потреби, є НБ, обласні універсальні бібліотеки, ЦБС публічних бібліотек, самостійні публічні бібліотеки, що не ввійшли в ЦБС, а також публічні бібліотеки різних підприємств, організацій та установ.

У зв'язку з тим що виникнення особливих інформаційних потреб обумовлено чотирма основними видами діяльності людини: наукової, навчальної, виробничої та управлінської, то на основі їх на наступному рівні ділення можна виділити чотири групи потреб: виробничі, наукові, навчальні та управлінські. Відповідно з кожною групою потреб можна позначити чотири види бібліотек: виробничі, наукові, навчальні та управлінські. Продовжуючи подальшу диференціацію потреб за видами діяльності, серед виробничих бібліотек необхідно виділити технічні, сільськогосподарські, медичні, військові та інші підвиди.

Серед бібліотек, сприяють задоволенню наукових інформаційних потреб, пропонуємо розмежувати академічні бібліотеки, що забезпечують наукові потреби фундаментальної науки, і бібліотеки галузевих НДІ і КБ, які сприяють проведенню прикладних наукових досліджень. Навчальні бібліотеки в залежності від виду потреб, що задовольняються можна розділити на бібліотеки вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, шкіл та позашкільних закладів, а також - закладів по перепідготовці та підвищенню кваліфікації фахівців. Серед управлінських за названою критерієм виділяють бібліотеки, що задовольняють потреби, пов'язані із законодавчою, виконавчою та судовою діяльністю, а також бібліотеки політичних партій і об'єднань, в результаті діяльності яких формуються органи і політика управління.

Ще одним критерієм класифікації бібліотек, які формуються суспільством, є їх засновники. Відповідно до цього критерієм можна виділити бібліотеки, створюються індивідом (особисті) і створюються суспільством (суспільні). На наступному рівні ділення серед бібліотек, створених суспільством, слід відрізняти бібліотеки, створюються державою, і недержавні бібліотеки.

У Білорусі бібліотеки, створюються державою, в свою чергу, можна розділити на бібліотеки республіканських і місцевих органів влади. Засновниками бібліотек на республіканському рівні виступають різні міністерства і відомства (міністерства культури, освіти, охорони здоров'я, оборони, внутрішніх справ та інші, державні комітети з науки і технологій, фізичної культури і спорту та інші, адміністрація президента, прокуратура і т.д.), а на місцевому - обласні, районні, міські, селищні, сільські органи влади та самоврядування. На останньому рівні розподілу дана класифікація може включати бібліотеки конкретних державних підприємств, організацій та установ.

Недержавні бібліотеки відповідно до засновниками діляться на бібліотеки недержавних підприємств, організацій та установ. Серед бібліотек недержавних організацій можна виділити профспілкові бібліотеки, бібліотеки різних партій та об'єднань, громадських фондів і т.д. До бібліотек недержавних установ слід відносити, наприклад, бібліотеки комерційних вузів та інших недержавних навчальних закладів. Схематично перші рівні розподілу класифікації громадських бібліотек.

Державою визначається також ряд критеріїв, за якими можна проводити класифікацію бібліотек. Найважливішими серед них є форма власності, статус установ, ступінь їх доступності, адміністративно-територіальний поділ.

Конституцією Республіки Білорусь в країні визначені дві форми власності: державна і приватна, тому відповідно до цього критерію на першому рівні розподілу можна виділити державні і приватні бібліотеки. До приватних бібліотек в даному випадку доцільно відносити бібліотеки всіх підприємств, організацій та установ, частка державної власності в яких становить менше 50%, а також самостійні бібліотеки, що фінансуються за рахунок приватних коштів, у тому числі благодійних внесків і пожертвувань.

За юридичним статусом розрізняють самостійні і несамостійні бібліотеки. До самостійним відносять бібліотеки, зареєстровані у відповідних органах державної влади як самостійні організації з правом юридичної особи. Всі інші, тобто є структурними підрозділами яких організацій, підприємств та установ, є несамостійними. До самостійним бібліотекам у Білорусі ставляться Національна бібліотека Білорусі, галузеві республіканські бібліотеки, обласні бібліотеки, ЦБС публічних бібліотек, публічні бібліотеки, що не ввійшли в ЦБС. Решта бібліотеки, в тому числі шкільні, інших навчальних закладів, бібліотеки-філії ЦБС і інші є несамостійними. Органами державної влади також визначається процедура присвоєння різним організаціям, у тому числі бібліотек, статусу наукових установ. Науковими вважаються бібліотеки, здійснюють наукову діяльність в галузі бібліотекознавства та суміжних дисциплін. За правилами дихотомії всі інші бібліотеки необхідно вважати позанаукові (вживаємо це слово в зв'язку з відсутністю більш вдалого терміна).