Похідні соціальні функції
Наступною найбільш часто званої фахівцями є функція сприяння розвитку науки і виробництва. У спеціальній літературі вона ще іноді іменується наступним чином: науково-інформаційна, науково-виробнича, виробнича, інформаційного забезпечення науки та виробництва, забезпечення науково-технічного прогресу, на допомогу науково-технічному прогресу, на допомогу професійно-виробничої та наукової роботи, виробничо- допоміжна.
Завдання сприяння розвитку науки та окремих галузей виробництва була поставлена перед радянськими бібліотеками ще в період індустріалізації і поширювалася на бібліотеки всіх типів. Зміст даного напряму полягає в інформаційному забезпеченні наукових досліджень, а також різних видів діяльності з виробництва промислових товарів, сільськогосподарської продукції, різноманітних послуг з використанням документів, що містять необхідну для цього інформацію. Бібліотеки безпосередньо не здійснюють виробництво яких би то не було товарів або послуг (крім власне бібліотечних), тому цю функцію доцільно назвати функцією інформаційного забезпечення науково-виробничої діяльності. Бібліотеки реалізують її, формуючи фонди документів, що відповідають цілям і задачам того або іншого виду діяльності, і надаючи їх у розпорядження певних категорій читачів. Ця функція характерна для всіх спеціальних науково-технічних бібліотек, фонди яких зазвичай дуже вузько спеціалізовані, з урахуванням потреби сфери діяльності підприємства та організації, структурними підрозділами яких вони є. Вузівськими бібліотеками ця функція виконується за допомогою сприяння розвитку науки, самоосвіти і підвищення кваліфікації окремих категорій користувачів.
ДЛя публічних бібліотек вона характерна в меншій мірі і реалізується разом з іншими. Бібліотеками цього типу в даний час названа функція здійснюється шляхом сприяння розвитку дрібного і середнього бізнесу, діяльності невеликих підприємств і організацій, для яких недоцільно утримання власних бібліотек.
Нерідко, в тому числі і в офіційних документах, бібліотеку називають установою культури і серед основних її функцій виділяють культурну, культурно-освітню, дозвільну, рекреаційну та ін Оскільки бібліотека є частиною загальнолюдської культури і в той же час являє собою один з найважливіших чинників її розвитку, поширення, оновлення та збільшення культурного надбання, то цю функцію можна визначити як соціокультурну.
В.В. Скворцов порівнює бібліотеку з вулицею з двостороннім рухом: "... в одному напрямку зусиллями бібліотекарів надходить до читачів інформація про наявні досягнення культури, а в іншому - рухається інформація про новостворених її цінностях". Однак необхідно зауважити, що цей рух засновано на виконанні бібліотекою сутнісних функцій, що забезпечують збір, зберігання і розповсюдження документів, що містять інформацію про досягнення культури різних народів.
В даному контексті культура розуміється у вузькому сенсі як галузь діяльності щодо створення і використання певних цінностей. Реалізація бібліотекою даної функції здійснюється за двома напрямками. Перше з них полягає в забезпеченні розвитку культури необхідними документами і характерно для публічних та окремих видів спеціальних бібліотек. Бібліотеки навчальних закладів, науково-дослідних і виробничих установ сфери культури, а також власне закладів культури (театрів, філармоній, музеїв тощо) обслуговують відповідних фахівців. Отримана інформація є основою для їх професійної діяльності, спрямованої на створення нових культурних цінностей, а також на підготовку кадрів, проведення наукових досліджень, виробництво матеріально-технічних засобів культури. Публічні ж бібліотеки, обслуговуючи широке коло користувачів, надають їм матеріали про досягнення в різних напрямках культури, особливо художню літературу різних країн і народів, ніж сприяють утворенню та самоосвіти різних категорій користувачів, самодіяльної творчості, розширенню кругозору, формуванню у них певної системи культурних цінностей.
Разом з тим публічні бібліотеки як установи сфери культури здійснюють різні види діяльності з організації вільного часу і дозвілля мешканців своїх населених пунктів. Одним з найбільш поширених видів такої діяльності є надання користувачам різних видів літератури, в першу чергу художньої, для читання у вільний час. Бібліотеки також організовують гуртки художньої самодіяльності, проводять різні за формою і змістом масові заходи. Даний напрямок діяльності бібліотек часто пов'язують з рекреаційною функцією, реалізація якої сприяє відновленню сил людини, витрачених у процесі трудової діяльності.
Як уже зазначалося, в радянський період основною в діяльності бібліотек виступала ідеологічна функція. Її реалізації підпорядковувалася вся діяльність бібліотек, яка прямувала в першу чергу на пропаганду "марксизму-ленінізму, політики та історії Комуністичної партії Радянського Союзу і Радянської держави, переваг соціалістичного ладу і радянського способу життя; сприяння ідейно-політичному ... вихованню радянських громадян, формування у них ... марксистсько-ленінського світогляду, ідейної переконаності.
Після ліквідації КПРС як єдиної правлячої партії і з початком формування в республіках колишнього Радянського Союзу, в тому числі і в Білорусі, багатопартійної системи та будівництва демократичної правової держави, в якому всі партії, не заборонені законом, мають рівні права на пропаганду своїх поглядів, бібліотеки відмовилися від виконання ідеологічної функції. Це зіграло позитивну роль в житті суспільства і сприяло демократизації бібліотечної справи країни. Разом з тим не можна не погодитися з доводами прихильників ідеологічної функції про те, що вона була притаманна бібліотекам веек епох.
Бібліотеки є частиною суспільства і через потік документів відображають свою епоху. Співробітники бібліотек як члени суспільства теж займають певні ідейні позиції. Однак, виконуючи свої сутнісні функції, бібліотека не може віддавати перевагу тій чи іншій ідеології, навіть якщо вона визнана правильною в певний відрізок часу, і на цій підставі пропагувати документи, що містять одні ідеологічні погляди, і забороняти доступ до інших, обмежуючи тим самим права читачів, не розділяють пануючу точку зору. Бібліотекар не має права використовувати своє службове становище для формування фонду та організації обслуговування користувачів відповідно до особистих ідейними вподобаннями. Тому роботу в даному напрямку сучасні бібліотеки повинні будувати відповідно до конституційних норм і обслуговувати користувачів документами, що відображають різні партійні і світоглядні позиції. Для партійних бібліотек ідеологічна функція як і раніше залишається головною у складі похідних: вони зобов'язані пропагувати ідеологію тієї партії, яка виступає їх засновником і фінансує їхню діяльність.
Поряд із зазначеними, фахівцями називаються і інші похідні функції бібліотек. Так, Ю.П. Мелентьєва, В.Р. Фірсов, Н.В. Жадько виділяють социализирующую функцію. Останнім часом у діяльності окремих публічних бібліотек почали застосовуватися методи бібліотерапії, що дозволило В.А. Акулич, B.C. Крейденко, А.І. Міллер, Г.М. Рослик, А.Е. Шапошникову та іншим авторам говорити про бібліотерапевтичної функції. А.І. Смолик, розглядаючи розвиток культури в посткатастрофном соціумі, обгрунтував компенсаторну функцію.
Бібліотекою залежно від її типу і виду, як правило, реалізується одночасно кілька похідних функцій, проте одна з них виступає в якості домінуючої. Так, бібліотекам навчальних закладів в значно більшому ступені, ніж іншим, властива функція сприяння освіті та вихованню. Науково-технічні бібліотеки промислових підприємств та наукових установ реалізують у своїй діяльності функцію інформаційного забезпечення науки та виробництва. Для публічних бібліотек більш характерна культурна функція.
Похідні функції трансформуються у відповідності з поточними завданнями. Їх реалізація базується на основі, створеної в процесі виконання бібліотекою сутнісних функцій.