Сутнісні соціальні функції

Пожежа в БАН СРСР, численні аварії, попередження пожежних і санітарних служб і навіть тимчасові закриття ГБЛ - яскравий приклад недозволених протиріч між кумулятивною і меморіальної функціями. Вони властиві і бібліотекам Білорусі на чолі з Національною. Кризова ситуація, що виникла в діяльності НББ в останні десятиліття, прямо пов'язана з невирішеними протиріччями між кумулятивною і меморіальної функціями. Зняти ці суперечності можна шляхом скорочення обсягу фонду або збільшення площі фондосховищ. Скорочення фізичного обсягу фонду досягається за допомогою зниження кількості документів, що знаходяться в сховищах бібліотеки, або зменшення обсягу самих документів.

Традиційний, випробуваний століттями спосіб зняття розглянутих протиріч - збільшення обсягу фондосховищ за рахунок будівництва та оренди нових будівель і приміщень. Разом з тим це екстенсивний спосіб вирішення проблеми, так як збільшується обсяг документів вимагає все нових і нових приміщень, для придбання та експлуатації яких потрібні великі фінансові витрати. Сказане не означає, що слід відмовитися від будівництва нових будинків. Бібліотеки необхідно будувати, але разом з тим треба пам'ятати, що тільки цим шляхом вирішити проблему суперечності між кумулятивною і меморіальної функціями неможливо.

Більш ефективним і перспективним способом є зменшення обсягу самих документів. Скорочення кількості документів досягається завдяки визначенню оптимальної повноти комплектування фонду бібліотеки, чіткого фіксування тим і видів документів, що підлягають придбанню, їх числа, строк зберігання. Значне зниження обсягу досягається також за допомогою координації і кооперації в галузі формування фондів з іншими бібліотеками регіону або галузі. Досягнення абсолютної повноти фонду, тобто ідеальне виконання бібліотекою як соціальним інститутом кумулятивної функції, можливо тільки за допомогою координованих дій бібліотек всього світу, коли кожна з них, збираючи свою, строго певну частину документів, таким чином формує ціле - інформаційний ресурс всесвітньої бібліотеки.

З метою скорочення фізичного обсягу фондів бібліотеки також завжди прагнули мінімізувати обсяг документів. Цьому служать як створення нових видів тонких і разом з тим міцних видів паперу, так і зменшення шрифту. Кращим прикладом у даному аспекті можуть бути книги-малютки. У другій половині XX ст. зазначений напрямок отримало активний розвиток завдяки створенню нових компактних видів документів, спочатку мікрофільмів і мікрофіш, а дещо пізніше - електронних. Бібліотеки прагнуть купувати ці документи замість або паралельно з паперовими, так і перекладати документи з традиційних на нові, більш компактні носії. Наприклад, фонд РНТБ, що включає в основному патенти, стандарти, описи винаходів та інші матеріали, на 80% складається з мікроформ. Незважаючи на фінансові труднощі, кількість електронних носіїв у фондах найбільших бібліотек за останнє десятиліття різко зросла, і обсяг міститься в них інформації в окремих випадках вже перевищує даний показник для паперових носіїв. На зняття цієї суперечності спрямована і реалізація програм типу "Пам'ять світу".

Не менш складні суперечності між меморіальної та комунікаційної функціями. Високий ступінь збереження документів забезпечується не тільки необхідними умовами зберігання (відповідний температурний, вологісний, світловий режими тощо), але і ступенем використання документів. Для ідеального виконання меморіальної функції використання фонду, тобто видачу документів користувачам, слід було б взагалі припинити. Адже в процесі використання документи піддаються додатковим навантаженням, порушується режим їх зберігання, крім того, документ може бути пошкоджений або навіть загублений, що зводить меморіальну функцію до нуля. Древні були праві, коли вважали, що "зберігання можна надійно забезпечити, якщо максимально утруднити доступ до книг". Відповідно до комунікаційної функцією, навпаки, важливо добитися найбільш частого використання документів.

З метою усунення даного протиріччя великі бібліотеки, в першу чергу національні, формують страхові фонди, які не підлягають активному використанню. Одним з широко розповсюджених варіантів є придбання публічними бібліотеками великої кількості примірників документів, що користуються підвищеним попитом. В ряді бібліотек, особливо спеціальних, активно застосовується копіювання документів з метою подальшої видачі копій, а не оригіналів. Важливим кроком на шляху вирішення названої проблеми є придбання сучасних електронних документів, так як вони компактні в зберіганні, легко архівуються для створення страхових копій і активність їх використання практично не впливає на довготривалість зберігання. Для забезпечення збереження і одночасно організації обслуговування користувачів фонд бібліотеки також розподіляється по структурних підрозділах з різними умовами його зберігання та використання. Розробляються правила користування бібліотеками, які регламентують умови і терміни видачі документів, відповідальність користувачів за їх збереження.

Не позбавлене протиріч взаємодія між комунікаційної та кумулятивної функціями. Як уже зазначалося, суть кумулятивної функції полягає в концентрації документів в одній точці простору, і їх повторне розосередження, тобто видача, вкрай небажано, оскільки в цей час документ може знадобитися іншим користувачам. В інтересах виконання комунікаційної функції документи повинні бути максимально територіально наближені до користувачів, які вправі мати на руках необхідну їх кількість. Зняття цього протиріччя здійснюється за допомогою створення розгалуженої мережі бібліотек різного профілю, організації як безпосереднього, так і опосередкованого доступу користувачів до інформаційних ресурсів, формулювання вимог до умов використання документів. Для усунення суперечності створюються великі колекції, різні за формою і змістом документів, зібраних в одній точці простору, до яких можуть звертатися користувачі незалежно від місця їх знаходження в момент виникнення інформаційної потреби. Такими колекціями, як правило, розташовують бібліотеки національні та паранаціональние, регіональні, провідні універсітскіе. Їх послугами можуть користуватися всі жителі як безпосередньо, так і опосередковано. До послуг бібліотек зазвичай вдаються безпосередньо користувачі, територіально найбільш наближені до місця їх знаходження. Інші ж користуються ними на відстані за допомогою МБА, видаються бібліотекою бібліографічних посібників, 8 тому числі друкованих каталогів, бібліографічних покажчиків, списків нових надходжень, реферативних, оглядових та інших публікацій, що розкривають як фонд бібліотеки, так і інформаційний потік за певним параметру.