Main content

Сутнісні соціальні функції

Якщо користувач отримує необхідну йому інформацію, перебуваючи у персонального комп'ютера далеко за межами бібліотеки, то у нього створюється враження, що користується він не бібліотекою, а послугами комп'ютерної мережі, працює не з документом, а з інформацією і співробітники бібліотеки не надають йому ніяких послуг. Суть діяльності бібліотекаря в даному випадку зводиться не до пошуку бібліографічного опису в каталозі бібліотеки або книги на полиці у книгосховищі і навіть не до вилучення певних відомостей з документа, а до створення і забезпечення роботи системи технічних і програмних засобів в заданому технологічному режимі, формування та впорядкування електронних інформаційних ресурсів. Незалежно від того, в якому режимі здійснюється процес, все одно йдеться про комунікації між користувачем і документом, тільки співробітник бібліотеки поряд з традиційними для нього посередницькими функціями з формування інформаційного масиву і створення необхідного пошукового механізму бере на себе ще додаткові обов'язки з пошуку та надання користувачеві потрібних йому відомостей.

Бібліотека виконує також комунікаційну функцію, коли організує процес комунікації безпосередньо між користувачами, минаючи процес створення документів. У цьому випадку частина користувачів, які є носіями соціально значимої інформації, одночасно виступає і як реальних чи потенційних авторів документів. Даний вид комунікації здійснюється під час проведення різноманітних заходів (зустрічей, дискусій, "круглих столів", конференцій та інших) за участю науковців, письменників, поетів, політиків та інших володарів цікавить користувачів бібліотеки інформацією. Названі заходи, як правило, поєднують в собі усне спілкування з застосуванням різних видів документів. Вони характерні для бібліотек різних типів, проте форми їх проведення різноманітні й специфічні. Так, в публічних бібліотеках ці заходи частіше пов'язані з ознайомленням з художніми літературними творами та іншими видами мистецтва, зустрічами з письменниками, режисерами, композиторами, обговоренням актуальних соціальних питань з політиками, економістами, юристами, організацією вільного часу користувачів. В спеціальних, наприклад науково-технічних бібліотеках такі заходи характеризуються вузькоспеціальної спрямованістю і найчастіше проходять у вигляді презентацій, зустрічей, "круглих столів" і дискусій за участю вчених та спеціалістів певного профілю, носіїв наукових та технологічних ідей. Завдяки цій діяльності бібліотекам вдається значно скоротити шлях доступу користувачів до нових ідей, тобто минути документний етап.

Таким чином, комунікаційну функцію бібліотека здійснює за допомогою надання користувачеві документа, відомостей про нього, інформації, в ньому міститься, організації усного спілкування між користувачами і реальними чи потенційними авторами документів або носіями соціально значущої інформації. Критерієм ефективності виконання бібліотекою комунікаційної функції слід вважати організацію найбільш повного і оперативного доступу користувачів до необхідних їм документам. Ідеальний варіант виконання даної функції - це миттєве надання користувачу вичерпного переліку всіх необхідних йому документів.

Для забезпечення комунікації між користувачами і необхідними їм документами дані документи необхідно для початку зібрати, що є змістом кумулятивної функції. Завдяки її виконання бібліотека збирає в одному місці різні за формою і змістом документи, створені в різний час і в різних точках Простору різними авторами. Для реалізації цієї функції визначальне значення мають інформація про підготовлювані до випуску і одержали поширення документах, а також відсутність різних бар'єрів, перш за все політичних, для їх вільного придбання та наявність у бібліотеки необхідних ресурсів для поповнення фонду. Ідеальним варіантом виконання кумулятивної функції необхідно вважати збори в одному місці всіх вироблених людством документів.

Однак для виконання своєї місії бібліотеці мало зібрати документи в одній точці простору, необхідно також забезпечити їх поширення в часі, що досягається за допомогою виконання меморіальної функції. Її суть полягає в збереженні сукупності зібраних документів з метою їх передачі наступним поколінням.

Основні труднощі в виконанні даної функції пов'язана з природними та соціальними потрясіннями: повенями, пожежами, землетрусами, революціями, війнами, в результаті яких знищується ряд документів, що іноді веде навіть до розриву наступності між епохами і поколіннями.

Здійснення меморіальної функції дозволяє вважати бібліотеку пам'яттю людства. Ідеальне її виконання означає "запам'ятовування" все, що створено людством, тобто вічне зберігання всіх зібраних у бібліотеці документів.

Комунікаційна, кумулятивна і меморіальна функції знаходяться в діалектичному взаємозв'язку. Якщо кумулятивна і комунікаційна функції забезпечують переміщення документів в просторі, тобто концентрацію їх в одній точці простору і потім розосередження серед різних категорій користувачів, то меморіальна визначає їх переміщення в часі, від сьогодення до майбутнього.

Всі три названі функції виникли одночасно з виникненням бібліотеки, і без виконання якої б то не було однієї з них вона не може існувати як соціальний інститут. Разом з тим одночасне виконання сутнісних функцій веде до виникнення об'єктивних протиріч у діяльності бібліотек. Ці протиріччя яскраво проявляються, наприклад, між кумулятивною і меморіальної функціями. Як уже зазначалося, суть кумулятивної функції полягає в зборі в одній точці простору різних видів документів, тобто чим більше документів зібрано в бібліотеці, тим успішніше вона виконує свою кумулятивну функцію. Суть меморіальної функції зводиться до забезпечення схоронності всіх зібраних документів протягом якомога більш тривалого часу, бажано - вічною. Домогтися збереження тим простіше, чим менше в бібліотеці документів. Постійне збільшення обсягів фондів бібліотек в результаті виконання ними кумулятивної функції веде до дефіциту площі фондосховищ.