Main content

Взаємозв'язок між підсистемами системи "Бібліотека"

Взаємозв'язок підсистеми БФ з іншими підсистемами. Від того, наскільки правильно вирішуються проблеми формування БФ, залежить існування всіх інших компонентів бібліотеки як соціального інституту.

БФ-КП. Складом, структурою, величиною, призначенням бібліотечного фонду визначаються основні характеристики контингенту користувачів бібліотеки. Великий, за змістом не відповідає належною мірою інтересам користувачів фонд не знайде адекватної кількості охочих його освоїти.

Фонд, відповідний складу та інтересам користувачів, але недостатньо великий, також не приверне всього можливого в даних умовах контингенту, оскільки через наявність черг на потрібні документи не зможе забезпечити оперативного задоволення запитів. В бібліотечній практиці зв'язок Д-П постає у вигляді девізу "кожній книзі - свого читача", що означає: у фонді не повинно бути документів, не потрібних абоненту бібліотеки в даний момент або в перспективі.

Документ необов'язково повинен перебувати у фонді бібліотеки в явному вигляді. Частина документів, що знаходяться у користувачів, постійно відсутня у фонді (інакше і не може бути), хоча і належить йому. Користувач і документ територіально можуть знаходитися як завгодно далеко один від одного, але тим не менш сучасні технічні засоби забезпечують можливості доступу до змісту такого документа, причому часто в кращих умовах, ніж якщо б зв'язок Д-П реалізовувалася в приміщенні бібліотеки.

Не менш важливий зв'язок БФ - БП. Вибір типу бібліотеки, в якій має намір працювати молодий спеціаліст, певною мірою залежить від змісту і форми зосереджених в її фонді документів. Завбільшки БФ, як правило, визначаються кількість бібліотечних працівників та розмір їх заробітної плати. Саме документом, а точніше, необхідністю здійснювати різні технологічні операції з ним пояснюється наявність десятків спеціалізацій в діяльності бібліотекаря.

Змістом документів, що становлять бібліотечний фонд, визначається необхідний рівень підготовки кадрів, що вимагає від бібліотекаря енциклопедичних знань.

БФ також тісно пов'язаний і з МТБ. Величина і диференціація фонду по різних ознаках безпосередньо впливають на кубатуру і особливості розташування приміщень бібліотеки. Фактор величини фонду є найбільш важливим критерієм архітектурно-планувального рішення бібліотечного будівлі будь-якого типу. Величиною, змістом і структурою фонду задаються обсяг, планування, інтер'єр і зовнішній вигляд бібліотечного будівлі. Як матеріальний об'єкт документ вимагає певного температурно-вологісного режиму, засобів технічного, фізико-хімічного, біологічного захисту від пошкодження та зникнення. Номенклатура і потужність основного обладнання бібліотеки прямо залежать від видів та кількості збережених джерел інформації.

Мікроформи, аудіовізуальні та електронні документи взагалі можуть застосовуватися лише в сукупності з відповідними технічними засобами, призначеними для їх зберігання та використання. У цьому випадку зв'язок Д - МТУ настільки міцна, що без неї не може використовуватися ні Д, ні МТУ. При цьому прогрес в області вдосконалення форми документів негайно позначається на технічних засобах, і навпаки. У свою чергу, відмова від неперспективних форм документів тягне за собою і відмова від відповідних технічних засобів.

Взаємозв'язок КП з іншими підсистемами

КП - БФ. Зв'язок елементів Д і П має двосторонній характер: якість і величина бібліотечного фонду впливають на склад, характер та інтенсивність попиту користувачів бібліотеки, а число користувачів, їх соціально-демографічні характеристики і потреби, в свою чергу, впливають на склад і величину фонду. На практиці при створенні бібліотек, як правило, виходять з потреб користувачів. Однорідністю інтересів обумовлюється екземплярність того чи іншого документа, що міститься у фонді. На показниках, пов'язаних з КП (читаність, відвідуваність, книговидача тощо), базується розробка практично всіх "фондових" проблем. При вирішенні різних проблем комплектування, організації та використання фонду враховуються багато аспектів теорії обслуговування користувачів. Це, наприклад, поняття "потреба", "інтерес", "запит"; методика обліку різних аспектів читацьких інтересів для повноцінного відбору літератури; відмінності між поняттями "відмова" і "незадоволений запит". Розробляючи центральні проблеми теорії формування фонду - його мети, критеріїв, повноти відбору, стратегії управління фондом та інші, - фондоведи часто також виходять з положень, здобутих в ході вивчення користувача. Так, методологічною та теоретичною основою теорії формування БФ служить закон відповідності, який свідчить, що склад і величина фонду повинні відповідати інформаційним потребам користувачів.

Нерозривні не тільки зв'язок КП - БФ, а й зв'язок КП - БП. Соціально-демографічними характеристиками, потребами, інтересами і завданнями, чисельністю користувачів визначаються кількість, рівень кваліфікації бібліотечного персоналу, його професійні обов'язки, головна з яких - глибоке вивчення складу та інтересів абонентів.

Свярь КП - МТБ проявляється переважно в тому, що, як правило, користувач розглядає бібліотеку з чисто прагматичної точки зору. Вона цікавить його в першу чергу як:

• банк відомостей про необхідні йому документах;

• місцезнаходження потрібних йому документів;

• місце роботи з документами;

• центр спілкування з людьми, що мають родинні йому інформаційні інтереси.

Для задоволення інтересів користувачів виникає об'єктивна необхідність у створенні і функціонуванні тих чи інших структурних підрозділів, їх технологічному оснащенні і устаткуванні. Так, якщо користувач потребує тільки в першій функції бібліотеки, то він звертається до послуг довідково-інформаційної служби. До наявності або відсутності інших структурних підрозділів бібліотеки він ставиться индеферентно. У другому випадку користувач зацікавлений в існуванні абонемента, у тому числі міжбібліотечного та міжнародного. Таким чином, у створенні та функціонуванні цього структурного підрозділу, його технічному оснащенні і устаткуванні виникає об'єктивна необхідність. Якщо для користувача важлива третя функція, йому необхідний читальний зал, облаштований в залежності від потреб користувачів, у тому числі оснащений комп'ютерною технікою, що забезпечує доступ до ресурсів інших бібліотек та інформаційних служб. При використанні бібліотеки тільки як центру комунікації (четверта функція) необхідність у фонді, довідково-пошуковому апараті та інших службах не виникає: користувачеві досить усього лише відвідувати заходи, що проводяться бібліотекою, а вона повинна надавати йому відповідним чином обладнане приміщення для таких зустрічей. Практично бібліотека зазвичай використовується одночасно для декількох, а іноді і для всіх перерахованих цілей, що значно підвищує її життєздатність як системи.