Еволюція поглядів бібліотекознавців

У 1967 році Н.С. Карташов проаналізував взаємини бібліотекаря (Б), читача (Ч) та книги (К), використовуючи поняття системного підходу. Майже одночасно з ним з позицій системного підходу підійшла до вивчення бібліотеки Н.І. Тюліна. На їхній бік в 1976 році постало А.Я. Черняк. Він значно поглибив позицію, тільки намічену Н.С. Карташовим, давши розгорнуту характеристику ролі кожного елемента в системі К-Б-Ч. Далі систему К-Б-Ч розробляв І.М. Фрумін, детально розкрив зовнішні та внутрішні зв'язки між елементами, а також випливають з них функції бібліотеки і закономірності бібліотечної справи. Концепція бібліотеки як системи К-Б-Ч визнається ще поруч фахівців.

В цілому слід зазначити, що концепція К-Б-Ч узагальнила все цінне, що було видобуто попередніми дослідниками. Однак, на думку Ю.М. Столярова, при всій її прогресивності бібліотекознавство все-таки ще не досягло завдяки їй всебічного розкриття суті досліджуваного явища. У забутті залишилося найперше, саме раннє уявлення про бібліотеку як приміщенні, будівлі, наборі обладнання спеціального призначення, яке також мало б на рівних з елементами К, Б і Ч правах увійти в єдину систему.

Базуючись на теорії системного підходу, Ю.Н. Столяров на початку 1970-х років висунув концепцію бібліотеки як чотирьохелементна системи. На його думку, бібліотеку як об'єктивну реальність і наукове поняття утворюють такі елементи (підсистеми): бібліотечний фонд (БФ), контингент користувачів (КП), бібліотечний персонал (БП) і матеріально-технічна база (МТБ). У наступних роботах Ю.Н. Столярова дана модель отримала подальший розвиток. На початку першого десятиліття XXI в. їм була обгрунтована багаторівнева (багатоконтурна) модель бібліотеки.
Фахівцями висувалися і інші концепції бібліотеки як системи. Найчастіше модель, запропоновану Ю.Н. Столяровим, доповнюють п'ятим елементом - довідково-пошуковим апаратом. Авторами таких концепцій є А.І. Остапов, C.B. Мамонтов, М.Ф. Мене, І.Г. Моргенштерн, Н.І. Тюліна, Я.Л. Шрайберг. Іноді бібліотеку ще трактують і як систему, що включає більше п'яти елементів.

З усіх названих концепцій найбільш широке визнання і поширення набула сутнісна модель бібліотеки як системи, запропонована Ю.М. Столяровим. Тому подальший виклад даної проблеми буде грунтуватися на його теорії.