Орієнтація бібліотечних кадрів на безперервне професійне вдосконалення

До основних елементів чи активів бібліотекаря-професіонала відносяться: рівень освіти (знання), професійна підготовка (навички, уміння, виробничий досвід, психофізіологічні характеристики особистості, володіння професійно значущою інформацією, мобільність). Здатність бібліотекарів вчитися стає важливішим чинником, ніж їхній виробничий досвід, який швидко застаріває. Важлива якість сучасного бібліотекаря – орієнтація на безперервне професійне вдосконалення. Закон Росії про освіту розглядає підвищення кваліфікації спеціалістів як самостійну галузь післядипломної освіти.

У сучасних якісно нових умовах принципово значущим стає визнання того, що в завтрашній день зможуть зробити кроки тільки ті бібліотеки, які вийдуть на рівень передових технологій і приведуть свій професійно-кадровий склад у відповідність до нового стану суспільства. Всім основним елементам бібліотечного процесу притаманний високий динамізм, який прискорює моральне старіння професійних знань, навичок та умінь. Кваліфікація бібліотекаря має випереджати всі інші елементи бібліотеки та бібліотечних ресурсів, особливо технічний рівень бібліотечного процесу. Потрібно виключити саму можливість такої ситуації, коли до бібліотек надходять принципово нові технічні засоби, а підготовлених кадрів, здатних працювати на них, немає.

Ситуація, що склалася на сьогоднішній день, у бібліотечній справі вимагає докорінної багатосторонньої та всеохоплюючої перебудови: по-перше, роботи існуючих бібліотечних освітніх структур у країні на засадах диференціації, профілювання окремих ступенів професійної підготовки бібліотекарів (початкової, середньої, вищої, післядипломної); по-друге, зміни професійно-освітніх функцій бібліотеки.

Здійснення освітніх функцій у бібліотеках сьогодні спрямоване на вирішення суто кон'юнктурних завдань, має другорядний характер та не є визначальним напрямом забезпечення відповідності кадрового складу вимогам високоефективного функціонування бібліотек. Для періоду сучасної науково-технічної революції найважливішою умовою бібліотечного прогресу є рухливість та мінливість бібліотечної справи, різке прискорення темпів оновлення технології, форм організації праці. Без докорінної зміни ставлення до професійної освіти як функції самої бібліотеки неможливо подолати розрив системи підготовки бібліотечних кадрів безпосередньо з бібліотечною практикою.

Перетворення у системі професійної бібліотечної освіти, характер протікання відповідних процесів не довільні, а адекватні об'єктивному ходу розвитку бібліотечної справи. Його щодо медична еволюція на попередніх етапах зумовила переважання стійких форм, змісту та методів підготовки кваліфікованих кадрів. Отримана одного разу освіта зберігала свою цінність більшу частину життя окремого бібліотекаря. У зв'язку з цим одноманітний характер набули зв'язку бібліотек із системою професійної підготовки, що загалом орієнтована на бібліотечну діяльність, але в основному на неї безпосередньо не спирається.

Бібліотекарі часто не усвідомлюють потреби теоретичного узагальнення досвіду. Вони сподіваються обійтися традиційними вміннями та навичками. Постає проблема психологічної перебудови бібліотекарів, їх адаптації до умов, що змінюються, і готовності до підвищення рівня знань. Вирішення цієї проблеми можливе за двома напрямками.

По-перше, це підвищення мобільності передачі нових знань у системі бібліотечної освіти, покращення системи поточного інформування бібліотекарів, підвищення ефективності системи перепідготовки бібліотечних кадрів на основі впровадження сучасних методів.

По-друге, це розвиток інформаційних потреб, пізнавальної та творчої активності бібліотекарів за умов динамічного освоєння нових соціальних функцій. Необхідно систематично виявляти рівень їхньої інформаційної культури, ефективність використання наукових знань та передового досвіду.

Відомча роз'єднаність бібліотек призводить до руйнування єдності бібліотечної професії, до превалювання цілей-орієнтацій кожної окремої відомчої ланки над загальними цілями всієї бібліотечної системи. Підвищення кваліфікації неспроможна й надалі здійснюватися лише у відомчих рамках, коли бібліотекарі різних бібліотек, які обслуговують читачів, котрі живуть і працюють у одному місті, не спілкуються друг з одним і орієнтуються у сукупних бібліотечно-інформаційних ресурсах. Прискорення темпів приросту та оновлення наукових знань, прогрес в інформаційній технології зобов'язують надати професійній бібліотечній освіті безперервного характеру. Воно має продовжуватися протягом усього періоду трудової діяльності та включати середню та вищу бібліотечну освіту, систематичне підвищення кваліфікації та самоосвіту. Заклади, що займаються підготовкою та перепідготовкою кадрів, — бібліотечні технікуми, виші, курси підвищення кваліфікації, базові бібліотеки — мають послідовно доповнювати один одного та складати цілісну загальнодержавну систему.