Різноманітність видів бібліотечної діяльності та бібліотечних спеціальностей

Принцип цілісності бібліотечної професії доповнюється принципом її диференціації. Бібліотечна професія виявляє себе через різноманітність бібліотечних спеціальностей. У сфері бібліотечної справи, як і в інших галузях матеріального та духовного виробництва, чітко проявляється тенденція до внутрішньопрофесійної диференціації.

Це закономірний процес поділу праці, що проявляється не тільки і не стільки у дробленні, скільки у розвитку все більш досконалих та ефективних відокремлених видів діяльності в межах бібліотечної професії.

Процес відокремлення видів бібліотечної діяльності обумовлений насамперед суттєвим ускладненням об'єктів діяльності, яке, у свою чергу, викликане зміною соціально-економічних умов життя, наслідками науково-технічної революції, розвитком інформаційних потреб та бібліотек. У зв'язку з цим чітко проявляється тенденція до спеціалізації за основними напрямками бібліотечної роботи та ін. Внутрішнє професійне розмежування функцій і обов'язків, що склалося, дозволяє виділити кілька параметрів, за якими можна класифікувати безліч бібліотечних спеціальностей, видів бібліотечної діяльності, а також посад у бібліотечній справі.

Один із параметрів — місце бібліотекаря в офіційній структурі колективу (директор, завідувач відділу, сектором, головний бібліотекар, старший бібліотекар тощо). Слід розрізняти посаду та спеціальність, враховуючи водночас, що посади в бібліотеці вимагають часом не меншої, а навіть вищої, ніж у бібліотекарів, які перебувають у підпорядкуванні, бібліотечної кваліфікації.

Диференціація у межах бібліотечних спеціальностей виводить на необхідність різних видів діяльності. Структура бібліотечних спеціальностей у межах бібліотечної професії визначається типом та видом бібліотеки, її завданнями; функцією (видом діяльності) бібліотекаря; характером та змістом документів; особливостями читацького контингенту.

Насамперед у диференціації бібліотекарів враховуються специфічні особливості різних типів та видів бібліотек. В основі диференціації лежить спеціалізація бібліотекарів із задоволення або професійних інформаційних потреб (наукових, виробничих, управлінських, навчальних, творчих), або потреб непрофесійної сфери людської діяльності (загальноосвітні, загальнокультурні, естетичні, дозвільні інтереси). Діяльність перших складає інформаційної, других — на психолого-педагогічної і культурологічної основі.

Професійні знання, вміння та навички бібліотекарів, які працюють у бібліотеках різних типів, неоднакові. Так, для регіональних та місцевих громадських бібліотек існує об'єктивна необхідність краєзнавчої орієнтації у бібліотечній професії. Вона зумовлена ​​тим, що краєзнавчий підхід в умовах цих бібліотек виступає як принцип та метод діяльності. Орієнтація публічних бібліотек на свій власний край та задоволення краєзнавчих потреб абонентів, формування бібліотечної політики на місцях, затвердження їх як центрів бібліотечного краєзнавства призводять до того, що кожен їхній співробітник, незалежно від ділянки роботи та посади, повинен володіти теоретико-методичними основами бібліотеки , особливо бібліотекар - спеціаліст у галузі краєзнавчої діяльності. Бібліотечний фахівець для краєзнавчої сфери має: знати теорію, історію, методику та організацію бібліотечного краєзнавства; вміти визначити основні процесуальні та змістовні напрями краєзнавчої діяльності бібліотеки, що відповідають місцевим особливостям; мати уявлення про характер краєзнавчих потреб, інтересів та запитів реальних та потенційних абонентів бібліотеки; орієнтуватися у потоці краєзнавчих документів; володіти теорією та методикою бібліотечно-бібліографічного обслуговування з краєзнавства Специфічні вимоги пред'являє бібліотекарю дитяча бібліотека. Педагогічна сутність бібліотечної роботи з дітьми включає елементи освіти (інформаційна, просвітня та інша діяльність, прищеплення умінь і навичок користування бібліотекою, довідковим апаратом книги тощо), виховання (формування засобами книги та читання відносин, мотивів, потреб, ціннісних) орієнтації, ув'язування книги із життям), розвитку (вдосконалення читацької діяльності, літературний розвиток та ін.). Бібліотекар, який працює з дітьми, повинен більшою мірою, ніж працюючий з дорослими, мати особистісні душевні якості, здатні захопити дитину, повести її вперед. специфіки бібліотечних виховних засобів та можливостей, без орієнтації у тенденції сучасного освітнього процесу, без уміння співвідносити передовий педагогічний досвід у країні з конкретною діяльністю у бібліотеці, без здатності поєднувати книги з життям, з досвідом читача.

Кінцева мета діяльності бібліотекаря спеціальної бібліотеки полягає у бібліотечно-бібліографічному забезпеченні інформаційних потреб наукової, дослідно-конструкторської, виробничої, торговельно-комерційної діяльності, сфер управління та освіти, конкретних досліджень та розробок у галузі природознавства, техніки, медицини та сільського господарства. Бібліотечні спеціальності у спеціальних бібліотеках можуть формуватися за різними ознаками: галузевому (по роботі з запитами та документами по певній галузі, комплексу галузей, тематичному напрямку), видовому складу документальних джерел (патентна література, нотні видання, мікрокопії та ін.), функціональному (формування довідково-інформаційних фондів;класифікація, предметизація, анотування;довідково-бібліографічне обслуговування та інформування;бібліографічний супровід оглядово-прогностичних та маркетингових досліджень). Фундаментальною вимогою до бібліотекаря, організатора професійного читання фахівців науково-технічного профілю є озброєність сучасними уявленнями про тенденції розвитку природничих наук і техніки, сфери та етапи науково-виробничої діяльності, соціально-психологічні особливості творчої діяльності фахівців та систему професійної комунікації, методи виявлення та моделювання інформаційних потреб спеціалістів.

В рамках бібліотечної професії склалися спеціальності, що переважно відповідають функціональному поділу праці, особливо у великих бібліотеках (комплектування фондів, каталогізація, обслуговування читачів, довідково-бібліографічна робота та ін.). Спеціалізація функцій пред'являє певні вимоги не тільки до знань, умінь та навичок бібліотечних фахівців, але й до їх особистих професійно значущих якостей: уважність, здатність до швидкодії в умовах нестачі часу, добра пам'ять, вміння змусити себе робити будь-яку необхідну роботу, виконувати розпорядження (регламенти) ), врівноваженість, терплячість, емоційна стійкість, комунікабельність.

Різні бібліотечні спеціальності вимагають розвитку у працівників відповідних професійно-особистісних якостей. Це допомагає їм швидше освоювати свої обов'язки, домагатися кращих результатів з меншими зусиллями та дає найбільший ефект — економічний (мінімум витрат часу на навчання), виробничий (досягнення високого рівня професіоналізму), психологічний (задоволеність роботою).

Особливі вимоги пред'являються спеціалісту у сфері комплектування фондів. Комплектатор повинен постійно стежити за книговидавничою та книготорговельною діяльністю країни, республіки, краю, області; знати типологію видавничої продукції; можливості книжкового ринку та структуру книгорозповсюдження; народногосподарський, науково-дослідний профіль району обслуговування, склад населення; систему бібліотечних фондів регіону. Він повинен вільно володіти методами біблістрафічного пошуку за виданнями книготорговельної інформації, вміти аналізувати відповідність попередніх замовлень, що надходять від відділів, читальних залів, філій тощо, їх профілю, структури попиту читачів.

Для фахівця в галузі обслуговування читачів, особливо довідково-бібліо!рафічного, характерне одночасне спілкування з читачем та книгою. Тому тут найбільш значущим є поєднання діагностичних здібностей, пов'язаних з функціями відбору та пошуку, та комунікативними здібностями, необхідними для спілкування з читачами, встановлення смислового зв'язку між їхніми запитами та джерелами інформації. Бібліотекар виступає організатором неформальних інформаційних зв'язків між читачами, їх спілкування, обміну думками та оцінками про літературу, надаючи їм можливість вести як заздалегідь підготовлені зустрічі, семінари з постійним складом учасників, дні спеціалістів різних галузей науки та техніки, читальні конференції, так і вільні. підготовлені наперед зустрічі, бесіди, диспути читачів як у науковому чи літературному клубі.

Робота сучасного бібліотекаря з обслуговування читачів проходить за умов протиріччя між швидким старінням інформації та різким зростанням її обсягу, що обмежує можливості людини включити зростаючі потоки документальної інформації зміст читання. Організовуючи читання як пізнавально-комунікативну діяльність, бібліотекар сприяє організації знань читача. Допомогти читачеві у отриманні, а й у організації знань представляється зараз актуальним. Суть бібліотечної професії — визначати, вивчати, оцінювати, розвивати та задовольняти інформаційні потреби існуючих та потенційних користувачів бібліотек. Першорядне значення для читачів має не просто отримання документальних джерел інформації, а якісне, точне та своєчасне надання необхідної інформації.

Сьогодні бібліотеки розвиваються комплексніше: як консультативні чи сервісні центри, використовуючи різні традиційні та комп'ютерні засоби. Бібліотекар повинен мати інформаційну культуру — культуру читання як її елемент; бібліографічною культурою роботи з документами; культурою організації та використання бібліотечних фондів та довідкового апарату; культурою роботи з обладнанням та технічними засобами, новими носіями інформації; культурою бібліотечного обслуговування, спілкування, уявлення про інформаційну систему суспільства, її можливості, способи їх організації, канали поширення. Сучасний бібліотекар — це висококваліфікований фахівець — консультант з інформації, із зафіксованих знань (допомога читачам у здобутті знань та виробленні навичок вибору джерела інформації, пошуку та використанні його, розробка програми та проведення групових та індивідуальних занять з підвищення інформаційної культури читачів).