Main content

Колективний характер бібліотечної діяльності та творча природа праці бібліотекарів

Високою відповідальністю, складністю та емоційною напруженістю відрізняється весь комплекс процесів безпосереднього спілкування бібліотекаря з читачами (задоволення запитів читачів). Водночас у бібліотечному процесі є і технічні операції, наприклад, такі як складання та дублювання бібліографічних описів, розстановка видань та бібліографічних описів за алфавітом, датами та іншими формальними ознаками, а також знаходження документів за зовнішніми ознаками, оформлення видачі видань та реєстрація читачів , ведення статистики та ін.

Функціональний аналіз змісту бібліотечної праці дозволяє виділити три основні групи бібліотечних кадрів:

1) бібліотечні фахівці з вищою бібліотечною та галузевою освітою, які мають високий інтелектуальний та професійний потенціал, виконують роботу, яка потребує професійних знань та умінь у теоретичному та науковому аспекті бібліотечної діяльності, що відрізняється від її механічного чи канцелярського аспекту;

2) бібліотекарі середньої кваліфікації, переважно із середньою (бібліотечною або іншою спеціальною) освітою, що виконують комплекс організаційно-технологічних бібліотечних процесів; 3) помічники бібліотекарів (молодші бібліотекарі, допоміжний персонал) із загальною середньою освітою, які мають навички виконання окремих операцій, видів робіт, що не потребують спеціальної кваліфікації.

Особлива зацікавленість у творчому ставленні до роботи має бути притаманна бібліотекарям першої групи. Однак із низки причин це далеко не завжди так. По-перше, заважає інерційність, тобто властивість продовжувати функціонування за існуючою "траєкторією" незважаючи на зміну ситуації. Якщо оцінювати цей факт з позицій психології, то слід зазначити ту обставину, що бібліотекар як особистість у багатьох випадках чинить опір технічним, соціальним, організаційним та економічним змінам, які порушують існуючу рівновагу між бібліотечним працівником та середовищем (невпевненість у матеріальному становищі, зміни у становищі на роботі, ускладнення проблем тощо). По-друге, що склалася у бібліотечній справі система методичної роботи, вивчення та узагальнення передового опигу, підвищення кваліфікації діє найчастіше формально, не забезпечуючи суттєвого приросту професійної майстерності. По-третє, відзначимо, що ступінь творчого ставлення до роботи, що виявляється в раціоналізації та вдосконаленні праці, тим вищий, що сильніший у людини інтерес до своєї професії. Люди байдужі, зазвичай, не тяжіють до вдосконалення. Процес виховання творчої активності можна умовно поділити на три стадії.

На першій стадії можливість удосконалення бібліотечних процесів та організації праці зрозуміла далеко не всім.

Багато бібліотекарів просто не замислюються над тим, як знайти у своїй роботі щось нове. Щоб дати бібліотекарям уявлення про їхні можливості, важливо постійно вивчати та пропагувати нове, передове, порівнювати зі старим. Вся робота бібліотеки та її структурних підрозділів має бути організована так, щоб вона будила аналітичну, раціоналізаторську думку бібліотекарів.

На другій стадії необхідно допомагати бібліотекарю знаходити самостійні завдання, що заслуговують на аналіз і раціоналізацію. Неоціненна у цьому роль керівника. Корисно розробити особливі тематичні плани. Як показує досвід, успіх виховання аналітичних здібностей залежить від диференційованого підходу до різних груп бібліотекарів. Наприклад, тим, хто часто відчуває незадоволеність своєю роботою, треба допомогти усунути недоліки, які роблять її нецікавою, а хорошим виконавцям навчитися аналізувати свою роботу.

На третій стадії необхідно надати бібліотекарям методичну допомогу у вивченні відповідної літератури, в організації обговорень їх власних аналітичних та методичних праць. При цьому важливо звернути увагу не лише на зроблені висновки, а й на шляхи та методи, якими йшов бібліотекар у своєму аналізі. Розвиваючими можливості бібліотекарів можуть (і повинні) стати і методична робота, і участь у дослідницькій, експериментальній роботі, та проведення атестації, вироблення вимог до бібліотекарів, що приймаються на роботу (професіограми).