Колективний характер бібліотечної діяльності та творча природа праці бібліотекарів

Дуже важко у бібліотечній діяльності виділити внесок кожного бібліотекаря як кінцевий результат. Усвідомлення закономірного посилення колективних засад у бібліотечній професії дедалі ширше вводить в ужиток поняття "сукупний бібліотекар", під яким у широкому плані розуміється бібліотечний колектив, а у вужчому — коло бібліотекарів, які мають безпосереднє відношення до певного бібліотечного процесу. Тому велике значення має формування бібліотечного колективу, об'єднаного почуттям бібліотечного колективізму та розуміння його функціонального значення. Там, де немає колективу бібліотекарів з єдиною програмою роботи, єдиним підходом до оцінки своєї діяльності тощо, не може бути ефективного бібліотечного процесу. Майстерність, професіоналізм бібліотекаря закономірно обумовлені рівнем сформованості колективу.

Основними рисами цього колективу є: добрий психологічний клімат; спільність ідей, поглядів, єдність (відсутність егоїзму та склок); творчу атмосферу. Ці риси притаманні колективам, де є спільна справа, інтереси, чітке розуміння цілей, змісту, організації діяльності бібліотек та свого місця у робочому процесі. Для хорошого бібліотечного колективу характерні взаємоповагу, товариська взаємовиручка, орієнтація кожного на настрій колективу та вміння володіти собою, високий коефіцієнт корисного прояву особистості в колективі, повна психологічна сумісність та інтеграція.

Формування бібліотечного колективу — проблема соціально-психологічна, оскільки пов'язані з організацією відносин між працівниками у процесі праці та потребує вирішення низки соціально-психологічних проблем. Це, зокрема, умови формування сталого (стабільного) колективу; вплив дисциплінарної практики та інших факторів (наприклад, рівне ставлення до всіх груп працюючих; виявлення та допомога у вирішенні проблем); підтримка та заохочення прагнення працівників до підвищення освіти та кваліфікації; створення обстановки, що сприяє найшвидшому та кращому включенню до колективу нових працівників, встановленню зв'язку між окремими групами всередині колективу та окремими колективами бібліотеки.

Відомо, що погані взаємини у колективі згубно впливають на настрій та працездатність людини.

Щоб оптимально сформувати колектив, потрібно вивчити психологічні особливості особистості; потрібна методика, що дозволяє так підбирати його, щоб взаємини співробітників сприяли найефективнішій роботі. А це передбачає подолання існуючих ще у бібліотечній практиці роз'єднаності, цеховщини, байдужості до стану справ на суміжних ділянках, в інших підрозділах.

Бібліотечна діяльність, як будь-яка інша, має як кількісні, а й якісні характеристики. Зміст та організацію праці бібліотекаря можна правильно оцінити, лише з огляду на його творче ставлення до своєї діяльності. Думка у тому, що особистість характеризується як тим, що вона робить, а й тим, як вона це, величезною мірою належить особистості бібліотекаря. Рівень творчості в діяльності бібліотекаря відображає ступінь використання ним своїх можливостей для досягнення поставлених цілей і тому є найважливішою характеристикою бібліотечної діяльності, яка розкриває її своєрідність. Як у некваліфіковану, традиційно нетворчу працю можна внести елементи творчості, так і, навпаки, бібліотечну діяльність можна будувати за шаблоном, позбавити її властивого їй творчого початку.

Бібліотечна діяльність - процес постійної творчості, але на відміну від інших сфер (наука, техніка, мистецтво) творчість бібліотекаря не має на меті створення соціально цінного нового, оригінального, оскільки його продукцією завжди залишається читач (користувач). Творчий потенціал особистості бібліотекаря формується на основі накопиченого ним соціального опигу, спеціальних бібліотекознавчих, психолого-педагогічних та інших знань та нових ідей, умінь та навичок, що дозволяють знаходити та застосовувати оригінальні рішення, новаторські форми та методи і тим самим удосконалювати виконання своїх професійних функцій. Нерідко творчу природу праці бібліотекаря виводять із висновку: бібліотечна праця переважно розумова, а розумова — означає творча. Але розумовий працю який завжди можна ототожнювати з творчим (наприклад, канцелярський працю). Творча діяльність бібліотекаря здійснюється у двох основних формах: застосування відомих та нових поєднань засобів (форм, методів) до виникаючих у бібліотечному процесі ситуацій, з якими бібліотекар уже мав справу. "Творчість полягає не в тій діяльності, кожна ланка якої повністю регламентована заздалегідь, а в тій, попередня регламентація якої містить певний ступінь невизначеності, у діяльності, що приносить нову інформацію, що передбачає самоорганізацію".

З точки зору форм організації бібліотечна професія включає самостійну творчу працю, працю в межах постійних завдань, що мають варіанти, альтернативні рішення та деякі ступеня свободи, а також досить жорстко регламентовані за термінами та процедурами види праці. Чим більша бібліотека і глибший функціональний поділ праці, тим певніші характеристики роботи бібліотекарів з погляду її регламентації. Однак у тій чи іншій мірі зазначені вище форми є у всіх бібліотечних спеціальностях. Встановлено, що найважливішими виробничими функціями, пов'язаними з найбільшою складністю та відповідальністю, у бібліотечній професії є: змістовний добір та оцінка літератури з метою комплектування фонду; інформування читачів; тематичний бібліографічний пошук; кодування та декодування літератури та бібліографічних описів; аналітико-синтетична переробка текстів (анотування та реферування).