Соціально обумовлена спрямованість бібліотечної професії та особистості бібліотекаря
Місце, яке людина займає у суспільстві, багато в чому визначається його професією та мотивами професійної діяльності. Під професією розуміється рід трудової діяльності, що вимагає певної підготовки, знань, умінь і є зазвичай джерелом існування. Вже в середні віки були ченці-книгоохоронці, для яких робота в бібліотеці монастиря стала основним заняттям. Діяльність їх у цій галузі певною мірою регламентувалася, а виконання професійних обов'язків пред'являлися певні вимоги. Професія спеціаліста-бібліотекаря, для якого робота в бібліотеці була основним заняттям, почала складатися у XVII-XVIII ст.
Моментом усвідомлення бібліотечної професії вважається 1816 - рік заснування першого у світі професійного об'єднання бібліотекарів - Американської бібліотечної асоціації. Викладання професійних бібліотечних знань веде свій початок з 1887 р., коли одночасно відкрилася у Німеччині університетська кафедра з бібліотекознавства, а США перша бібліотечна школа. У Росії у 1908 р. було створено Товариство бібліотекознавства, з ініціативи якого, став у 1910 р. видаватись журнал "Бібліотекар".
Скликаний з ініціативи Товариства в 1911 р. Перший всеросійський з'їзд у бібліотечній справі визнав бібліотечну справу особливою самостійною спеціальністю та бібліотекарів відокремленою групою серед інших фахівців. У резолюції з'їзду було наголошено на необхідності заснування спеціальних вищих курсів бібліотекознавства та бібліографії для теоретичної та практичної підготовки бібліотекарів. Проект таких курсів був представлений І. Б. Хавкіною ще в 1904 р. на з'їзді з технічної та професійної освіти. Проте відкриті вони були у Москві університетом Шанявського лише 1913 р.
Бібліотечне освіту у Росії запроваджено початку 20-х рр., коли відкрилися бібліотечні факультети (відділення) при вищих і середніх педагогічних і позашкільних вузах і технікумах. Однак передумови для наукової розробки комплексу проблем бібліотечної професії створюються лише до 60-х років. Пошук науково обґрунтованих форм та методів навчання та виховання бібліотечних фахівців, їх раціонального використання пов'язується з аналізом стану та перспектив розвитку бібліотечної праці. Предметом спеціальних досліджень бібліотечна професія стає із середини 70-х п.р.
Багатоаспектні дослідження Московського та Ленінградського інститутів культури, бібліотек ім. Леніна (Москва), Салтикова-Щедріна та Академії наук (Ленінград), Сибірського відділення Академії наук (Новосибірськ) включали вивчення соціально-психологічних особливостей діяльності бібліотечних фахівців, питань задоволеності працею, плинності кадрів, професійної та соціальної адаптації молодих фахівців, досконалості. У другій половині 80-х - на початку 90-х рр. н. активно вивчаються кадрові ресурси бібліотечної справи, професійна міграція та мобільність, статус та престиж професії, бібліотечна праця. Нові знання, отримані у зазначених дослідженнях, прискорили формування бібліотечної професіології, у розробку якої великий внесок зробила О. С. Чачко. Вона дала визначення бібліотечної теоретико-ужиткової дисципліни. Її проблематика охоплює широке коло питань: роль та місце бібліотечної професії у суспільстві; закономірності історичного розвитку бібліотечної професії; наукова класифікація видів бібліотечної праці; прогнозування змін соціально-психологічного вигляду бібліотекаря; система безперервної освіти та інші системи підтримки, удосконалення та розвитку професії; бібліотечні об'єднання та асоціації, професійна самосвідомість бібліотекарів та ін.
Для всебічного вивчення бібліотекарів як особливої соціально-професійної групи недостатньо розглядати їх лише за умов трудової діяльності, тобто у межах бібліотечної справи. Необхідно оцінювати всю систему різноманітних зв'язків та проявів, що характеризують життєдіяльність бібліотечної сфери та бібліотекарів у ній. Роль та значення бібліотечної професії, її характер та якісні особливості визначаються вимогами, що пред'являються суспільством до бібліотек та бібліотечних фахівців.
Суспільство залежно від рівня його розвитку наказує бібліотекарям ті чи інші функції та наповнює їх певним змістом, стимулює та контролює їх виконання. Щоб визначити, як закономірно розширювалися (змінювалися) функції бібліотекаря, не можна оминути проблему соціального замовлення бібліотекаря, т. е. сукупності узагальнено виражених вимог, необхідні і достатні виконання функцій, які суспільством наказуються бібліотекарю. Професійна свідомість бібліотекаря, що є рухливою і динамічною системою взаємопов'язаних уявлень, понять, ідей, поглядів, визначається умовами функціонування бібліотечної справи, а також самим процесом діяльності бібліотекаря щодо задоволення потреб у соціальній інформації. Від адекватності бібліотечної свідомості існуючим потребам суспільства залежить реальна бібліотечна діяльність.